Вавилин Иван Михайлович

Босьтӧма Wikipediaысь
Вавилин Иван Михайлович
Чужан лун:

21 вӧльгым (4 ӧшым) 1911

Чужанін:
Кулан кад:

1975-ӧд вося йирым тӧлысь 4-ӧд лун(1975-10-04) (63 арӧс)

Куланін:
Мыйся уджыс:

гижысь

Ошканпасъяс да премияяс:
«Отвагаысь» медаль Тышын заслугаясысь медаль «За взятие Вены»

Шаблон:Серпасыс абу

Вавилин Иван Михайлович (комиӧн – Миш Вань; гусяним – Баярса Иван) (19111975) – коми гижысь, СССР-са Гижысь котырö пырысь (1943), Коми АССР-са государственнӧй премиа босьтысь (1973).

Олан туй[вежны | Вежны кодировкаын]

Гижан удж[вежны | Вежны кодировкаын]

Кӧрткерӧс да Сыктывдін районсаяс Иван Вавилинӧс ӧта-мӧднысӧ ордйӧмӧн шуӧны аслас гижысьӧн. Ӧд чужліс Иван Михайлович, кыдз ачыс ёртъясыслы висьтавліс, куим пӧвста керӧсын – Кӧрткерӧс районса Позтыкерӧс сиктсӧветувса Баяркерӧсын. А музаыс сылӧн, Мария Александровна, вӧлі Выльгортса Давйысь. Тані и лӧсьӧдісны сыкӧд семья, быдтісны кык нылӧс да тані жӧ гижысь аддзис аслыс бӧръя шойччанін.

Збыльвылас кӧ, ӧнӧдз на абу стӧча тӧдса, кор чужліс Иван Вавилин. Ӧти гижӧдын, кодӧс кырымалӧ 1945 вося вӧльгым 10 лунӧ, сійӧ ас кинас пасйӧ, чужлі пӧ вӧльгым 25 лунӧ. А сёрӧнджык нин, 1952 вося ода-кора 23 лунӧ, бара жӧ аслас киӧн, гижӧ, мый чужан луныс сылӧн вӧльгым 21 лунӧ.

Аслас олӧм йылысь да поэтическӧй мастерство босьтӧм йылысь Иван Вавилин висьталӧ:

«Начальнӧй школаын велӧдчигӧн на куті радейтны кывбуръяс. Но гижны босьтчӧм йылысь думыштчылі сёрӧнджык нин. 1927–28 воясын батькӧд да ыджыд воккӧд ме уджалі вӧрын. Первой воас Чӧдъю дорын акционернӧй общество «Руссголландлеслы» вӧлӧн кыскалі шпалъяс, а мӧд вонас ачым нин велӧдчи лӧсны шпалъяссӧ. Олім ӧтувъя баракын. Тӧвся рытъясыд кузьӧсь. Ме вӧлі гораа лыддя коми книгаяс: Нёбдінса Витторлысь, Тима Веньлысь, Илля Васьлысь, Михаил Лебедевлысь да мукӧдлысь гижӧдъяссӧ. Вӧрын уджалысьяс менсьым лыддьӧмторъяссӧ кывзылісны сьӧлӧмсяньыс. Тайӧ тӧвся рытъясас и чужи мӧвп да кӧсйӧм – босьтчыны аслым кывбуръяс гижалӧмӧ.

Сэки, дерт, ме эг на гӧгӧрволы, мый сэтшӧм поэзияыс да поэтикаыс. Зільлі гижны ритм да рифма вылӧ подуласьӧмӧн, и – ставыс. Гижа вӧлі сы йылысь, мый аддза, мый кывла. Ӧтчыд висьталісны: миян сиктӧ Пиля гӧтыр ордӧ волӧма сватыс, Конша сиктса Тима Семӧ, ыждалыштӧма. Ме та йылысь гижи зэв ичӧтик висьт «Ыджыд сват». Ысті «Ордым» журнал редакцияӧ. И лэдзӧмаӧсь. Та бӧрын Тима Семӧ кутіс нимавны став Лӧкчим вожын. Неважӧн тайӧ висьтсӧ аддзылі «Ордым» журналлӧн 1928 вося ӧти номерысь, и серамӧй петіс – сэтшӧм нин сійӧ вӧлӧма жеб, а комын ӧти во сайын менсьым кыпӧдлывліс нимкодьлун».

1929 воын Иван Вавилин пырис велӧдчыны Помӧсдінса ШКМ-ö, тадз вӧлі шусьӧ колхозса том йӧзлӧн школа. Аддзысьӧма Тима Венькӧд, коді сійӧ кадас велӧдӧма Помӧсдінса школаын коми кыв да литература:

"– Тэ и лоан Баярса Иваныс, – шыасяс том морт дорӧ нималана гижысь. – Сідзкӧ, тэнӧ гижам асланым литературнӧй кружокӧ".

Дерт, дзик пыр кывбуралысьӧн Иван Вавилин эз ло, коліс мырссьыны-велӧдчыны на. Сыктывкарын вузъясӧ да втузъясӧ дасьтан ӧти вося курсъяс помалӧм бӧрын, 1933 воын арнас, муніс армияӧ. И сэтысь воӧм бӧрын том поэтлӧн заводитчис зумыдджык литература творчествоыс.

Сӧмын Айму вӧсна Ыджыд тыш водзвылын, 19391940-ӧд воясӧ, «Ударник» журналын выльысь петкӧдчӧны сылӧн кывбуръясыс, найӧс поэт ёнджыкасӧ гижис челядьлы лыддьӧм вылӧ.

1941 вося сора 9 лунӧ (мӧдлаын гижысь пасйӧма, мый 1942 вося вӧльгым 15 лунӧ) чужан му дорйыны мунӧ тшӧтш и Иван Вавилин. Война воясӧ поэтлысь лэдзисны кык ичӧтик кывбур чукӧр: «Ни ӧти шаг бӧрӧ!» да «Сӧветскӧй воин», кытчӧ пырисны салдат-фронтӧвикъяс йылысь кывбуръяс.

Фронт вылын олӧм йылысь Иван Вавилин ачыс висьталӧ тадзи:

«1943 вося урасьӧм 25 лунӧ Штеровка дорын, Донбассӧ матысмигӧн нин, ме ранитчи. Куйлі госпитальын Балашов карын. Бурді тайӧ вося майын. «Май бурдӧдіс менӧ» – юрын чужис мӧвп. Кӧсйи гижны кывбур, но сійӧс гижӧм вылӧ мыйкӧ эз на тырмы. Колис во. Матысмис 1944 вося май. Тайӧ май водзвывса лунъясас миян частьяс врагӧс вӧтлісны Днестр ю сайӧ. Миян «катюшаяс» уна фашистӧс купайтісны Днестрын. Та бӧрын миян фронтса частьяс бойясӧн прӧйдитісны ыджыд да сьӧкыд туй. Бӧрӧ колины Румыния, Болгария, Югославия, Венгрия, и вот Австрия. Ми ичӧтик Грабен сиктынӧсь. Тані кылім сьӧлӧм радуйтана юӧр: «Победа!». И ме тайӧ сиктас пыр жӧ пукси да гижи бӧрӧ кольӧм став майяс йылысь стихотворение «Вит май», кӧні некымын кывйӧн пасйи ассьым да ме кодь жӧ уна сӧветскӧй воинлысь боевӧй туйсӧ».

Фронт вылысь воӧм бӧрын Иван Вавилин нӧшта на матынджык лоӧ коми литература дорӧ – медводз уджалӧ Коми Гижысь котырын, а 1947 восянь ответсекалӧ Войвыв кодзув журналын, чуйдӧдӧ да ышӧдӧ том кывбуралысьясӧс. Да и ачыс мудзлытӧг гижӧ. Сылӧн перӧ улысь петӧ книга бӧрся книга: «Менам парма», «Тарас дед», «Зу», «Му выв кодзувъяс», «Кыаысь кыаӧ», роч кывбур чукӧр. Челядьлы гижӧдъяс: «Вельмӧм Сан», «Дружнӧй котыр», «Миша вӧчӧ йӧв», «Миян пароход» да мукӧд.

1976 воын Коми небӧг лэдзанінын петіс сылӧн «Сьӧлӧм сьылӧм» сборник. Кипомысь гижӧдсӧ Иван Вавилин ас кокнас на вайлӧма Владимир Поповлы, коді вӧлӧма редакторнас, да кутшӧмсюрӧ пасйӧдъяс бӧрын нулӧма на гортас. А кор Владимир Александрович сдайтіс типографияӧ поэтӧн тэчӧм-ӧтлаӧдӧм кывбуръяса рукописьтӧ, авторыс эз нин вӧв ловъя: 1975 вося йирым 5 лунӧ сійӧ виччысьтӧг кувсис...

Небӧгъяс[вежны | Вежны кодировкаын]

  • Менам парма. – Сыктывкар, 1957.
  • Тарас дед. – Сыктывкар, 1959.
  • Му выв кодзувъяс. – Сыктывкар, 1965.
  • Кыаысь кыаӧ. – Сыктывкар, 1970.
  • Кывбуръяс, поэмаяс. – Сыктывкар, 1973.
  • Сьӧлӧм сьылӧм. – Сыктывкар, 1976.

Наградаяс[вежны | Вежны кодировкаын]

  • «Отвагаысь» медаль
  • «Боевӧй заслугаясысь» медаль
  • «Вена кар босьтӧмысь» медаль.

Ӧшмӧсъяс[вежны | Вежны кодировкаын]

Ыстӧдъяс[вежны | Вежны кодировкаын]