Перейти к содержанию

Канкарса метрополитен

Босьтӧма Wikipediaысь
Канкарса метрополитен
Информация
Му Рочму
Кар Канкар
Дата открытия 15 ода-кора 1935
Визьяслӧн кузьтаныс 460,5 км
Количество станций 263
Количество линий 13 + 2 + 4
Пассажир бергӧдчӧм лунӧн 7,54 млн.
Пассажир бергӧдчӧм воӧн
Визьяслӧн схеманыс
Схема линий

Канкарса метрополитен (рочӧн Московский метрополитен) тайӧ метрополитен Канкарын, Рочму. Агломерацияса ж/д внеуличнӧй (медсясӧ мупытшса) карса общественнӧй электротранспорт; сӧветскӧй кадся пространствоын медся важ да медся ыджыд да Асыввыв Европаын медся ыджыд .Пассажирскӧй ветлӧм серти сійӧ 6-ӧд местаын.


Водзын мирöвöй война бöрын (1875-1941)

Медводз кöсйисны стрöитны метро Медводдза мирöвöй война бöрын. Но Роч православнӧй вичко ӧлӧдіс стрӧитчӧмсӧ. Метро йылысь мӧвпыс, кыдзи сійӧ ӧні, воис миянлы ХХ нэмлӧн 1930-ӧд воясӧ, кор ёна муніс урбанизация да артмисны пробкаяс. Сійӧ кадӧ ӧнія транспорт эз вермы нуӧдны татшӧм пассажирскӧй потокъяс да шуисны проектируйтны да стрӧитны метро.

1935-öд вося май 15-öд лунö воссис Сокольникисянь культура паркöдз линиялöн медводдза юкöн да Смоленскöйöдз филиал. Ветлöмöн медводдза участоклöн кузьтаыс вöлi 11,2 км. Линиясӧ кутісны шуны Сокольническаяӧн.1935 вося майын Москваса метро медводдза этап стрӧитігӧн уджалысь рабочӧйяслӧн, инженеръяслӧн да уджалысьяслӧн лыдыс воис 75 сюрс мортӧдз.[1]

Восьтӧма Москваса метролысь мӧд юкӧнсӧ Смоленская станциясянь Киев станцияӧдз. Восьтöма СССР историяын медводдза метро пос — Смоленскса метро пос. Тайӧ лои «Сокольники» линиялӧн ӧти юкӧнлӧн продлениеӧн.[2]

СССР-ӧ немечьяслӧн уськӧдчӧм заводитчӧм бӧрын Москваса метро тыртісны нӧшта кык линияӧн. 1938 вося март 13 лунö пырис уджавны «Улица Коминтерна» станциясянь «Курская» станцияöдз участок; водзджык лэптӧм «Коминтерн улича» - «Киев» участоккӧд ӧтувтӧмын артмис Москваса метролӧн выль Арбацко-Покровскӧй линия («Сокольники» - «Парк культура» участок артмӧдіс Кировско-Фрунзенскӧй линия, а поездъяслӧн ветлӧм кык линия вылын лоис торъя, а эз вилка кодь, кыдзи водзын). Тайӧ жӧ вося йирым тӧлысь 11 лунӧ воссис коймӧд линия — Горьковско-Замоскворецкая, мунӧ Сокол станциясянь Свердловскӧй площадь станцияӧдз (1990 восянь — Театральная), код пыр позис ӧтувъя Охотнӧй рядкӧд да «Революция площадькӧд». мупытшса вестибюльяс вуджöдöны мöд кык линия вылö (веськыд мупытшса проходъяс вöлiны восьтісны сёрӧнджык: 1944 вося декабрь 30 лунӧ да 1946 вося май 9 лунӧ).[3]

война дырйи метро — во время войны


Война кадӧ водзӧ стрӧитісны метро, ​​ёнджыкасӧ нывбабаяс. Уджлӧн став объёмын налӧн пайыс лоис 60% гӧгӧр.[4] Нывбабаяс вöчисны быд сикас удж - бетон вöчöмсянь эскалаторъяс сувтöдöмöдз. Шуам, 30-ӧд воясӧ «Стахановскӧй метрострой» движениеӧн веськӧдлысьяс пиысь ӧти Софья Киеня пырӧдчис война воясӧ тӧдчана обороннӧй объектъяс стрӧитӧмӧ да веськӧдліс «Павелецкая» стрӧитчанінӧн.[5]

1943 воын помавлісны Москваса метролысь 3-ӧд юкӧнсӧ. Замоскворецк линиясӧ нюжӧдісны Замоскворечье оо станцияӧдз Свердловскӧй площадьӧдз Сталинскӧй заводӧдз да Арбацко Покровскаяӧдз Курскаясянь Сталин нима Измайловскӧй паркӧдз.

Война бӧрын

Мӧд мирӧвӧй война бӧрын метро кутіс сӧвмӧдны зэръяс. Торйӧн нин Хрушевлӧн воӧм да сылӧн закон «Карса архитектурнӧй профицитъяс йылысь» закон, кодӧс реагируйтӧма конструкцияӧн, но ӧттшӧтш лёкмӧдӧны метролысь эстетическӧй образсӧ. 1991 во кежлӧ лӧсьӧдӧма 9 строка, тыртӧма карлысь пӧшти став территориясӧ .

СССР-са забор бӧрын (1991-2010)

СССР-лӧн забор бӧрын метро сӧвмис зэв ӧдйӧ. 90-ӧд вояс помын восьтісны Люблин-Дмитров линия. Сiдзжö 2000-öд воясын кыпöдöма сідз шусяна кокни метро (Бутово линия), кыпöдöма Москва-Ситиын да Монорельын визув движение да паськöдöма Арбат-Покровская визь.

Собянин кадколаст (2010-20..)

Собянин мэрö воöм бöрын Москваса метро стрöитöмыс öдйöджык мунiс да нöшта öтдортiс стрöитчан сöветскöй темпъяссö. воӧн лӧсьӧдӧма ыджыд кольчаа линия, Москваса шӧр кольчаа, Москваса шӧр диаметръяс. Кыдзи и аккорд линияяс стрӧитӧм.

Ним Восьтан во Во воськовъяс

бӧръя станцияяс

Кузьта,
км
Станция лыд Станцияяс костын шӧркодь ылна,
км
Джуджда, м[6] Линия ветлан кад,
мин[7]
Сикас
1 Сокольническая 1935 2024 46,5[8] 27 1,67 −12,20 66 метрополитен
2 Замоскворецкая 1938 2018 42,95[8] 24 1,87 −16,83 61
3 Арбатско-Покровская 1938 2012 45,08[8] 22 2,15 −21,20 65
4 Филевскӧй 1958 1965 14,88[8] 11 1,24 −4,36 21
2005 2006 6 12
5 Кольчаа 1950 1954 19,26[8] 12 1,61 −40,96 28
6 Калужско-Рижскӧй 1958 1990 37,9[8] 24 1,65 −24,60 55
7 Таганско-Краснопресненскӧй 1966 2015 42,29[8] 23 1,92 −15,48 57
8 Калининскӧй 1979 2012 16,27[8] 8 2,32 −35,63 21
Солнцевскӧй 2014 2023 28,38[8] 14 2,18 −21,80 36
9 Серпуховско-Тимирязевскӧй 1983 2016 41,47[8] 25 1,73 −26,82 60
10 Люблинско-Дмитровскӧй 1995 2023 43,93[8] 26 1,76 −40,61 65
11 Ыджыд кольчаа 2018 2023 57,54[8] 29 1,98 −26,37 86
12 Бутовская 2003 2014 9,98[8] 7 1,66 0,96 16
14 Некрасовскӧй 2019 2020 14,01[8] 8 2,0 −19,73 20
16 Троицкая 2024 2024 7,24[8] 4 2,41 8
Ӧтувъя: 464,61 266 1,88 −21,83
Москваын мукӧд внедорожник транспорт системаяс
13 Канкарса монорельс 2004 2004 4,7[8] 6 0,94 +6 12 монорельс
14 Москваса шӧр кольчаа 2016 2016 54 31 1,74 74 кар поезд
МШД-1 Белорусско-Савеловский диаметр 2019 2023 52 25 2,08 87
МШД-2 Курск-Рига диаметр 2019 2023 80 37 2,16 125
МШД-3 Ленинград–Казань диаметр 2023 2024 85 39 2,24 129
МШД-4 Калуга-Нижний Новгород диаметр 2023 2023 86 36 2,46 130
Ӧтувъя: 361,7 174 2,03
Ӧтувъя(ставыс уличавывса транспорт): 822,2 440 1,52

Шаблон:Скрытый

  1. https://arzamas.academy/materials/1941
  2. https://web.archive.org/web/20160305040400/http://mosmetro.ru/stations/filevskaya/kievskaya/
  3. https://web.archive.org/web/20150913200428/http://mosmetro.ru/stations/zamoskvoretskaya/teatralnaya/
  4. https://web.archive.org/web/20241226161429/https://profil.mos.ru/pedagog/proekty/2020-06-22-10-54-12.html
  5. https://dzen.ru/a/YnL8UfQw6iSwBUlc
  6. Использованы данные из статьи Список станций Московского метрополитена
  7. Шаблон:Cite web
  8. 8,00 8,01 8,02 8,03 8,04 8,05 8,06 8,07 8,08 8,09 8,10 8,11 8,12 8,13 8,14 8,15 Шаблон:Cite web