Васизь

Босьтӧма Wikipediaысь
Васизь

Васизь (латин Cinclus cinclus; рочӧн оляпка) тайӧ ичӧтик лэбач. Тайӧ лэбач котырас туялысьяс торйӧдӧны вит сикас тылабордаӧс. Комиын на пиысь паныдасьлӧ сӧмын ӧти — васизь

Ыджда да рӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

Васизьлӧн сьӧктаыс овлывлӧ 70 граммӧдз, тушаыслӧн кузьтаыс — 20 сантиметрӧдз. Голяыс да морӧсыс лым кодь еджыд; вывтыр улысыс, синмыс, кокыс да нырыс пемыдруд; мышку вылыс да бӧжыс руд. Кокыс кузиник, бӧжыс да бордйыс дженьыд, ёсь нырыс веськыд, абу крукыля. Визув лэбач, му вывті тюръялігас бӧжыс тіралыштӧ.

Паськалӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

Васа воробейяслӧн сикасъясыс олӧны-вылӧны зэв паськыда: Европаын, Войвыв да Шӧр Азияын, Африкалӧн Рытыв-Войвыв юкӧнъясын. Комиын ёнджыка паныдасьлывлӧны изъя пыдӧса сӧдз ваа визув шоръяс да ичӧтик юяс бердын, кодъяс пӧлӧнын быдмӧны гырысь пуяс да кустъяс.

Оласног[вежны | Вежны кодировкаын]

Став олӧм-вылӧмыс васизьлӧн, вадор кайяслӧн моз, топыда йитчӧма юяс-шоръяскӧд. Но мукӧд лэбачысь, шуам, сійӧ жӧ истанысь, торъялӧ сійӧн, мый оз сӧмын келав берег пӧлӧн ӧтарӧ-мӧдарӧ, а тшӧкыда пырӧ ваас да вель дыр вермӧ ветлӧдлыны ва пыдӧсӧд юрсӧ мыччӧдлытӧг. Татшӧм оласногыслы лӧсялӧ лэбач вывтырыслӧн аслыспӧлӧслуныс. Лэбалігас васизь абу сэтшӧм пельк, кутшӧмӧсь сынӧдса мукӧд кайяс. Синмыслӧн тэчасыс черияслӧн да мукӧд уялысь ловъяслӧн кодь, а ва улӧ пыригас пель розьыс тупкысьӧ кучик лапӧдӧн.

Васизь — ичӧтик лэбач, сы вӧсна рочьяс шулывлӧны сійӧс нӧшта «васа воробейӧн». Коми йӧз нимсӧ лӧсьӧдігӧн орччӧдӧмаӧсь сизькӧд. Но мый тайӧ абу ягын котшкӧдчысь кай, а радейтӧ шоръяс да юяс, тӧдчӧдӧ кыв тэчасыслӧн воддза ва юкӧныс. Татшӧм артманногыс абу сӧмын васизьлӧн, содтӧд позьӧ вайӧдны вель уна пемӧслысь нимсӧ: вакатша «крачка обыкновенная», ватар «турпан», вашыр «водяная крыса» да с.в.

Поздйысьӧм да сёян[вежны | Вежны кодировкаын]

Cinclus cinclus

Васизь кынӧмпӧтсӧ перйӧ ваӧ дзумгысьӧмӧн. Сійӧ тэрыба котралӧ ва пыдӧсӧд да зіля куталӧ сэні олысь лёльӧясӧс, гагъясӧс да ва нидзувъясӧс. Мыйӧн воас петан здукыс, тэрыба жбыркнитӧ ю веркӧсӧ, быттьӧ абу и пыралӧма сэтчӧ. Нинӧмысь оз пов тайӧ ичӧтик лэбачыс: ни вабергачысь, ни вына визув нырысь, ни вылісянь усьысь борганысь.

Поздысьӧ васизь васянь оз ылӧ: либӧ из вылӧ, либӧ пу вылӧ. Позсӧ тэчӧ сяр кодь гӧгрӧсӧс, пыран розьыс сяр бокас. Пӧжны пуктӧ еджыд рӧма вит колькйӧдз. Пӧжсян кадыс кыссьӧ кык вежон да куим лун. Пияныс эновтӧны познысӧ куим вежон тырӧм бӧрын. Тӧв и гожӧм васизьяс олӧны пыр ӧтилаын. Ёна кӧдзыдъяс дырйи вешйывлӧны кынмывтӧм юясланьӧ либӧ рыяса местаясӧ, кӧні эм позянлун перйыны кынӧмпӧтсӧ.

Рӧдвуж кывйын[вежны | Вежны кодировкаын]

Рӧдвуж войтыръяслы тӧдса тайӧ лэбачыс, найӧ нимтӧны сійӧс дзик жӧ коми кывйын моз: перымса комияс ногӧн — вакай, удмуртъяслӧн — вусизь.

Ӧшмӧсъяс[вежны | Вежны кодировкаын]

Ыстӧдъяс[вежны | Вежны кодировкаын]