Байдӧг варыш

Босьтӧма Wikipediaысь
Байдӧг варыш

Байдӧг варыш (латин Falco rusticolus; рочӧн кречет) — вӧрса войвывса лэбач.

Ыджда да рӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

Вель ыджыд варыш, сьӧктаыс овлывлӧ кык килограммӧдз, тушаыс метр джынйысь кузьджык, шеныштӧм бордйыс матӧ 127 сантиметр. Байдӧг варышъяс пӧвстын шочиника овлывлӧны дзик еджыд рӧма лэбачьяс, но унджыкыслӧн юр вылысыс, бан бокыс да мышкуыс сьӧдов, кӧні тӧдчӧны вомӧна лӧзовруд визьяс да чутъяс. Вывтыр улысладорыс еджгов, морӧсыс да кынӧмыс сьӧд чутъясаӧсь, бӧжас тӧдчӧны векньыдик сьӧд визьяс. Нырыс лӧзов рӧма, кокыс да сингӧгӧрса кытшыс кольквиж.

Паськалӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

Паныдасьлывлӧ Америкаын, Европаын, Азияын, но тундраын да вӧра тундраын, а сідзжӧ Лунвыв Сибирса джуджыд гӧраа инъясын.

Поздйысьӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

Олӧ-вылӧ да быдтысьӧ пыр ӧти местаын. Оланінсьыс ылыстчывлӧ зэв шоча, сӧмын пӧтӧсаджыкинъяс корсигӧн. Позсӧ лӧсьӧдӧ джуджыд кырта вылӧ, а вӧра тундраын — пу вылӧ. Абуӧсь кӧ матігӧгӧрын катша-ракалӧн важ позъяс, тэчӧ ачыс пу вожъясысь да увъясысь. Пӧжны пуктӧ гӧрдов либӧ гӧрдовруд рӧма куим-ӧ-нёль гырысиник кольк. Пӧжсян кадыс кыссьӧ пӧшти тӧлысь чӧж. Сэки пӧжсьысь пӧвсӧ сёяннас могмӧдӧ ай лэбачыс. Пияныслӧн чужӧм бӧрын мамыс чашйӧ-торйӧдлӧ вайӧм кыйдӧссӧ да вердӧ сійӧн быдтасъяссӧ. Сора тӧлысьын вынсялӧм варышпиян кыпӧдчӧны борд вылӧ да эновтӧны ассьыныс чужан познысӧ.

Оласног да сёян[вежны | Вежны кодировкаын]

Тайӧ варыш сикасыс, кыдзи и мукӧдыс, яй выв тылаборда. Пырджык кыйӧны-куталӧны байдӧгъясӧс. Весиг поздысьӧны найӧ сійӧ жӧ местаясас, кӧні быдтысьӧны байдӧгъясыс. Сы вӧсна коми йӧз и нимтӧны байдӧг варышӧн. Байдӧгысь ӧтдор варышъясыс кынӧмпӧтсӧ перйӧм могысь уськӧдчывлӧны уткаяс, таръяс да кӧчьяс вылӧ. Кутавлывлӧны тшӧтш тундраын олысь кынь шыръясӧс — леммингъясӧс. Кӧдзыдъяс дырйи сибӧдчывлӧны морт оланінъяслань, кытысь налы мойвилӧ тшапнитны чавканӧс, ракаӧс либӧ гулюӧс. Байдӧг варыш лыддьыссьӧ шоч лэбачӧн, та вӧсна пыртӧма видзан пемӧсъяслӧн лыдӧ да пасйӧма Гӧрд небӧгын.

Важӧн байдӧг варышъясӧс вӧлӧм быдтӧны-велӧдӧны да видзӧны кыйсьӧм вылӧ. Кыйсянінас вотӧдз лэбачыслӧн синмыс вевттьӧма юр кышӧдӧн. Кыйдӧссӧ казялӧм бӧрын верзьӧма мортыс вештӧ варыш юр вылысь кышӧдсӧ да качӧдӧ сійӧс сынӧдӧ. Варышыс тэрыба вӧтӧдӧ лэбысь пӧткасӧ да вартӧ-уськӧдӧ сійӧс му вылӧ. Вӧла мортыс пырысь-пыр воӧдчӧ лэбачьясыслӧн усянінас, медым босьтны киас варышсӧ да сылысь кыйдӧссӧ.

Рӧдвуж кыв вылын[вежны | Вежны кодировкаын]

Перымса комилӧн кывкудъясын «кречет» вежӧртаса нимыс абу. Удмуртъяс тӧдӧны тайӧ варышсӧ, но шуӧны оз байдӧг варышӧн, на ногӧн сійӧ «кырек» либӧ «куректісь». Удмуртъяслӧн тайӧ ас кывъяс, но коми нимыскӧд абу ӧти вужйысь.

Галерея[вежны | Вежны кодировкаын]

Ӧшмӧсъяс[вежны | Вежны кодировкаын]