Осипов Иван Александрович: версиякостса торъялӧм

Босьтӧма Wikipediaысь
Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 4: Визь 4:
Иван Осипов чужис [[Вӧлӧгда губерня]]ысь [[Усть-Сысольск уезд]]са [[Тентюков (Сыктывкар)|Тентюков]] сиктын [[1911 во]]ся [[14 йирым|йирым тӧлысь 14-ӧд лунӧ]].
Иван Осипов чужис [[Вӧлӧгда губерня]]ысь [[Усть-Сысольск уезд]]са [[Тентюков (Сыктывкар)|Тентюков]] сиктын [[1911 во]]ся [[14 йирым|йирым тӧлысь 14-ӧд лунӧ]].


Мӧд тшупӧда [[Сыктывкар]]са школа помалӧм бӧрын велӧдчис Герцен нима Ленинградса пединститутын. Институт бӧрын уджаліс [[Коми му (газет)|«Вӧрлэдзысь»]] газетын, [[Коми небӧг лэдзанін]]ын. [[1938]] восянь И.А. Осипов велӧдчис Ленинградса пединститут бердын аспирантураын.
[[1929]] воын мӧд тшупӧда [[Сыктывкар]]са школа помалӧм бӧрын велӧдчис Герцен нима Ленинградса пединститутын. Институт бӧрын уджаліс [[Коми му (газет)|«Вӧрлэдзысь»]] газетын, [[Коми небӧг лэдзанін]]ын. [[1938]] восянь И.А. Осипов велӧдчис Ленинградса пединститут бердын аспирантураын.


Иван Осипов усис [[Айму вӧсна Ыджыд тыш]] дырйи [[1942]] воын.
Иван Осипов усис [[Айму вӧсна Ыджыд тыш]] дырйи [[1942]] воын.
Визь 19: Визь 19:
== Небӧгъяс ==
== Небӧгъяс ==
* Висер вожса сьыланкывъяс да мойдкывъяс / Лӧсьӧдіс И.А. Осипов. — [[Сыктывкар]], [[1941]].
* Висер вожса сьыланкывъяс да мойдкывъяс / Лӧсьӧдіс И.А. Осипов. — [[Сыктывкар]], [[1941]].
* Висер вожса сьыланкывъяс да мойдкывъяс / Чукӧртіс да лӧсьӧдіс И.А. Осипов; Бӧркывсӧ гижис [[Микушев Анатолий Константинович|А.К. Микушев]]; Серпасаліс [[Мошев Аркадий Васильевич|А.В. Мошев]]. — [[Сыктывкар]]: [[Коми небӧг лэдзанін|Коми книжнӧй издательство,]] [[1986]]. — 256 л.б.

== Ӧшмӧсъяс ==
== Ӧшмӧсъяс ==
* [http://history-x.ru/03/14/025.htm Осипов Иван Александрович]
* [http://history-x.ru/03/14/025.htm Осипов Иван Александрович]

10:38, 15 йирым тӧлысь 2013-ся версия

Осипов Иван Александрович (19111942) — коми гижысь да вуджӧдчысь.

Олан туй

Иван Осипов чужис Вӧлӧгда губерняысь Усть-Сысольск уездса Тентюков сиктын 1911 вося йирым тӧлысь 14-ӧд лунӧ.

1929 воын мӧд тшупӧда Сыктывкарса школа помалӧм бӧрын велӧдчис Герцен нима Ленинградса пединститутын. Институт бӧрын уджаліс «Вӧрлэдзысь» газетын, Коми небӧг лэдзанінын. 1938 восянь И.А. Осипов велӧдчис Ленинградса пединститут бердын аспирантураын.

Иван Осипов усис Айму вӧсна Ыджыд тыш дырйи 1942 воын.

Гижан удж

Йӧзӧдліс висьтъяс. «Заводитчӧм» висьтын серпасаліс гражданскӧй тыш.

Комиӧдліс Виктор Гюголысь, Чарлз Диккенслысь, Артур Конан-Дойльлысь, Оскар Уайльдлысь, Михаил Шолоховлысь небӧгъяссӧ.

Гижӧдъяссӧ кырымавліс «Вокан» да «Сотчӧм Вань» гусянимъясӧн.

Туялан удж

Небӧгъяс

Ӧшмӧсъяс

Ыстӧдъяс