Керчомъя (Кулӧмдін район): версиякостса торъялӧм
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу |
м Микол Ӧльӧш переименовал страницу Керчомья (Кулӧмдін район) в Керчомъя (Кулӧмдін район): колана ног гижӧм |
(торъялӧмыс абу)
|
18:01, 2 рака тӧлысь 2013-ся версия
Керчомъя Керчомъя | |
Му: | Рочму |
Статус: | сикт |
республика: | Коми республика |
район: | Кулӧмдiн район |
Медводдза казьтыштӧм: | 1646 во |
Инлыдпасъяс: | |
Официал кыв | коми, роч |
Олысьяс | 1437 морт (2007) |
Час кытш: | UTC+3 |
Телефон код: | +7 8 2137 |
Пошта индӧс: | 168079 |
Автомобиль код: | 11, 111 |
Официал сайт |
Керчомъя (рочӧн Керчомъя) – Коми Республикаса сикт, Кулöмдiн районысь Керчомъя сикт овмӧдчӧминса шӧрсикт.
Ним артмӧм
Туялысьяс чайтӧны, мый Керчомъя сикт ним артмӧма: «кер» да «чом» кывъясысь, сідзкӧ «керъя чом» (медводдза оланін)
Фольклор
- Керчомъя шуӧны мӧд Украинаӧн: водзынсӧ няньыс бура вӧлі воӧ да.
- Керчомъя сиктсаясӧс нимтӧны кержакъясӧн. Тадзи вӧлі шуӧны Никон кадӧдз Енлы эскысьясӧс (рочӧн: старовер).
География
Керчомъя пукалö Эжва юлöн шуйга бокын. Сиктсянь Кулӧмдін юрсиктӧдз 40 км.
История
- Медводдза йӧз татчӧ овмӧдчылісны сёр неолит кадӧ на: ӧнія сиктсянь лунвылӧджык, Эжва юлӧн шуйга берегын вӧлӧма налӧн сувтланін. Археологъяс серти, йӧзыс тані олісны и «ыргӧн нэмӧ» да весиг «кӧрт нэмӧ».
- 1646 — Медводдзаысь казьтыштӧма переписнӧй небӧгын: «Дер Керчема на реке Вычегде»: ӧти овмӧсын олісны Денис да Сысой Тимофеевич вокъяс. Овсӧ абу индӧма.
- 1678 — Керчомъяын 5 овмӧс, но сэні олысьяс лыдын абу воддза олысьясыслӧн нимъясыс. Ӧти овмӧсын вӧлі олӧ Парфён Фёдорович Лодыгин челядьыскӧд: «... у него дети Евтихейко, Стенька, Карпушка, Мишка, Ивашко, Онтипко ...»; нывъяслысь нимъяссӧ абу индӧма. Мукӧд олысьяслысь овъяссӧ абу пасйӧма.
- 1686 — Керчомъяын кыпӧдісны пу вичко, и грезд лои погостӧн. Тані лоисны вичкоын уджалысьяслӧн овмӧсъяс: поп, дяк, пӧнӧмар да прӧсвирнялӧн.
- 1720 — Керчомъяын 18 овмӧс, индӧма олысьяслысь овъяссӧ. На серти позьӧ шуны, мый йӧзыс воисны Сыктыв да Емва вожысь. Шуам, Золотарёвъяс, Ладановъяс, Лютоевъяс да Лодыгинъяс эмӧсь Сыктыв вожын, а Гичевъяс — Емва вожын.
Олысь лыд
Медводдза овъяс
- 1678 – Лодыгин
- 1707 – Жикин, Кузнецов
- 1720 – Ваддоров, Воробьёв, Гилев, Золотарёв, Кочанов, Лютоев, Попов, Самарин, Тарабукин
Культура
Велöдöм
Тöдчана йöз
- Кочанова Дарья – Гражданскӧй тыш дырся героиня, кодӧс еджыдъяс лыйлісны 1919 воын.
- Уляшев Виталий Васильевич (1946) — коми гижысь, журналист.
- Лютоев Николай Александрович (1948) — коми журналист.
- Тимушев Эдуард Алексеевич (1962–2006) – коми поэт, журналист.
Тöдчана эмторъяс
- Иван вичко (рочӧн: храм во имя Предтечи и Крестителя Господня Иоанна).
- Вад ты вылын гожӧмнас быдвося Пыжа гаж
Öтуввез
Öшмöсъяс
- Атлас Республики Коми. – Москва, 2000.
- Жеребцов И.Л. Где ты живешь: Населенные пункты Республики Коми. Историко-демографический справочник. – Сыктывкар, 2000.
- Игнатов М.К. Взгляд сквозь годы. – Сыктывкар: Коми небöг лэдзанiн, 1998. – 224 с.
- Игнатов М.К. Усть-Куломский район: помни прошлое, зная настоящее, делай будущее (1620–2008). – Сыктывкар, 2009. – 366 с.
- История Коми с древнейших времен до конца XX века: В 2-х т. / По общей редакцией А.Ф. Сметанина. – Сыктывкар, 2004.
- Республика Коми: Энциклопедия. – Сыктывкар, 1997-2000. – Т. 1-3.
- Сивкова А. Наследие Керчомъи (Хранительницей памяти самобытного коми села стала вчерашняя горожанка Нина Самарина) // Республика, 2012 во, косму тӧлысь 28 лун, 83 № (рочӧн).