Гӧрд бӧжа кай

Босьтӧма Wikipediaысь
Гӧрд бӧжа кай
Phoenicurus phoenicurus phoenicurus

Гӧрд бӧжа кай (латин Phoenicurus phoenicurus, рочӧн Горихвостка) — ичӧтик сьылысь лэбач. Медмича кайяс лыдысь, кодъяс олӧны Россиялӧн европаса юкӧнса паркъясын да садъясын.

Ыджда да рӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

Ичӧтик тылаборда, пышкай ыджда кымын: тушаыс овлывлӧ 17 сантиметрӧдз, сьӧктаыс — 20 граммӧдз, шеныштӧм бордйыс 27 сантиметр пасьта. Тайӧ лэбачыслӧн медвойдӧр синмад шыбитчӧ би кодь гӧрд бӧжыс.

Ай лэбачыслӧн тулыснас юр ӧтар-мӧдар бокыс да голяыс сьӧд, кымӧсыс дзик еджыд, но нырладорас тӧдчӧ сьӧд визь. Юр вылысладорыс да мышкуыс рудов. Морӧсыс, туша бокыс да улысыс бӧжыс кодь жӧ гӧрд рӧма. Энь пӧлыслӧн бӧжыс айыслӧн кодь, мукӧдлатіыс торъялыштӧ. Синмыс перкаль, нырыс да кокыс сьӧд. Пукалігас кадысь кадӧ бӧжсӧ тіркӧдӧ.

Паськалӧм да оласног[вежны | Вежны кодировкаын]

Коми муын гӧрд бӧжа кайяс олӧны-вылӧны паськыда — лынвывсяньыс войвылӧдзыс, паныдасьлывлӧны пӧ весиг тундрабердса вӧръясын. Шоныдінъясысь локталӧны миянӧ косму тӧлысь помсянь ода-кора шӧрӧдз. Овмӧдчылӧны шоч пуяса вӧраинъясын, вӧр дорӧсъясын, садъясын да карса паркъясын. Мыйӧн сӧмын воасны чужанінас, айыс заводитӧ сьывны-дзользьыны асывсяньыс сёр рытӧдз, войнас весиг оз ланьтлы. Но мыйтакӧ кад кольӧм мысти дугдӧ шыалӧмсьыс.

Чужанінсӧ эновтӧны кӧч тӧлысьын, тӧвйӧны Африкаса муясын.

Поздйысьӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

Быдтысигкежлас позсӧ лӧсьӧдӧны пу горсйӧ либӧ ув-лӧп чукӧр пытшкӧ, пу вужъяс улын тыртӧминъясӧ, овлывлӧ и пес чипас костӧ, керка вевт улӧ. Пыр зільӧны поздысьны сідзи, медым ортсысяньыс оз вӧлі тыдав. Пӧжны пуктӧны чутъястӧм лӧзов рӧма сизим колькйӧдз. Пӧжсьӧмыс кыссьӧ кык вежонӧдз. Кызвын кадас позъяс пукалӧ сӧмын эньыс. Кольксьыс петӧм бӧрын пиянсӧ вердӧны гознан лэбачыс. Аслыныс и быдтасъясыслы сёянсӧ корсигӧн пӧ лунтырся лэбалӧмыс артмывлӧ 40 километрысь на унджык.

Том йылӧмыс дзикӧдз эновтӧны познысӧ да бать-мамнысӧ сӧмын сэки, кор найӧ пондӧны лӧсьӧдны да пӧжны мӧд позтырсӧ.

Сёян[вежны | Вежны кодировкаын]

Пӧткӧдчӧны гӧрд бӧжа кайяс яя сёянӧн. Куталӧны-кокалӧны бобувъясӧс да быдмӧгъяслы лёк вӧчысь мукӧд сикас гагӧс. Кӧдздӧдыштӧм бӧрын, кор гут-гагйыд абу нин, чӧсмасьӧны вӧрса вотӧсӧн.

Рӧдвуж кывйын[вежны | Вежны кодировкаын]

Гӧрд рӧм сертиыс нимтӧны лэбачсӧ оз сӧмын рочьяс да комияс, но и мукӧдлаын. Сідз, удмуртъяс ногӧн гордбыж (комиӧдны кӧ, гӧрд бӧж ). Став гӧрд бӧжа кайяс пӧвстын туялысьяс торйӧдӧны дас сикасӧс, квайтыс на пиысь олӧны Россияын.

Ӧшмӧс[вежны | Вежны кодировкаын]