Попов Фёдор Васильевич: версиякостса торъялӧм

Босьтӧма Wikipediaысь
Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
м Per local community request, replaced: тӧв шӧр → тӧвшӧр
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 3: Визь 3:


== Олан туй ==
== Олан туй ==
Попов Фёдор Васильевич чужӧма [[Вӧлӧгда губерня]]ысь [[Усть-Сысольск уезд]]са Сордйылын (ӧні — [[Кулӧмдін район]]са [[Помӧсдін (Кулӧмдін район)|Помӧсдін сикт овмӧдчӧмин улӧ пырысь]] [[Сордйыв (Кулӧмдін район)|Сордйыв]] грездын) [[1899 во]]ся [[9 тӧвшӧр|тӧвшӧр тӧлысь 9-ӧд лунӧ]].
Попов Фёдор Васильевич чужӧма [[Вӧлӧгда губерня]]ысь [[Усть-Сысольск уезд]]са Сордйылын (ӧні — [[Кулӧмдін район]]са [[Помӧсдін (Кулӧмдін район)|Помӧсдін сикт овмӧдчӧмин улӧ пырысь]] [[Сордйыв (Кулӧмдін район)|Сордйыв]] грездын) [[1899-ӧд во]]ся [[тӧвшӧр тӧлысь 9-ӧд лун]]ӧ.


Велӧдчӧма Помӧсдінын да [[Дереваннӧй (Кулӧмдін район)|Дереваннӧйын]]. Дереваннӧйын кык класса школа помалӧм бӧрын [[1917 во]]ын сійӧс босьтӧны армия; фронт вылын висьмӧма. [[1918 во]]ын бергӧдчӧма гортас, пырӧдчӧма литература кружокӧ, мый дасьтӧма Помӧсдінын [[Маегов Афанасий Андреевич|Афанасий Маегов]]. [[1918 во]]ся [[ар]]нас сдайтӧма экзаменъяс [[Сыктывкар]]са велӧдысьяслӧн семинарияӧ, но велӧдчыны сэні абу кутӧма, сы вӧсна мый стипендиясӧ абу сетӧмаӧсь.
Велӧдчӧма Помӧсдінын да [[Дереваннӧй (Кулӧмдін район)|Дереваннӧйын]]. Дереваннӧйын кык класса школа помалӧм бӧрын [[1917-ӧд во]]ын недыр уджыштӧ вӧлӧсьтса писарлы отсасьысьӧн; сэсся сійӧс босьтӧны армия; Румын фронт вылын висьмӧма. [[1918 во]]ын бергӧдчӧма гортас, пырӧдчӧма литература кружокӧ, мый дасьтӧма Помӧсдінын [[Маегов Афанасий Андреевич|Афанасий Маегов]]. [[1918-ӧд во]]ся [[ар]]нас сдайтӧма экзаменъяс [[Сыктывкар]]са велӧдысьяслӧн семинарияӧ, но велӧдчыны сэні абу кутӧма, сы вӧсна мый стипендиясӧ абу сетӧмаӧсь.


Том кывбуралысьӧс индӧмаӧсь коми школалы литература дасьтан Коми комиссиялӧн секретарӧн; уджавлӧма Коми небӧг лэдзанінын.
Том кывбуралысьӧс индӧмаӧсь коми школалы литература дасьтан Коми комиссиялӧн секретарӧн; уджавлӧма Коми небӧг лэдзанінын.


[[1921 во]]сянь велӧдӧма Народнӧй образованньӧ институтын: лыддьӧма лекцияяс сы йылысь, кыдзи [[коми кыв]] вылын велӧдны мукӧд предметсӧ. Дасьтӧма мокми кывйысь грамматика.
[[1921-ӧд во]]сянь велӧдӧма Народнӧй образованньӧ институтын: лыддьӧма лекцияяс сы йылысь, кыдзи [[коми кыв]] вылын велӧдны мукӧд предметсӧ. Дасьтӧма моми кывйысь грамматика.


Кулӧма [[1922 во]]ся [[7 кӧч|кӧч тӧлысь 7 лунӧ]].
Кулӧма [[1922-ӧд во]]ся [[кӧч тӧлысь 7-ӧд лун]]ӧ.


== Гижан удж ==
== Гижан удж ==
Гижӧма кывбуръяс да висьтъяс, критика. Тӧдсаӧсь сылӧн «Пармаын вотчӧны посньыдик челядь» дв «Коми том войтырӧй» кывбуръяс, «Тшыкӧдчысь баба» кывбура [[мойд]].
Гижӧма кывбуръяс да висьтъяс, критика. Тӧдсаӧсь сылӧн «Пармаын вотчӧны посньыдик челядь» да «Коми том войтырӧй» кывбуръяс, «Тшыкӧдчысь баба» кывбура [[мойд]].

Газетъясӧ гижлӧма «Курсант-практикант» да «Студент» гусянимъяс улын, а сэсся «Вась Педӧр» ним улын.


== Ӧшмӧсъяс ==
== Ӧшмӧсъяс ==

08:03, 9 тӧвшӧр тӧлысь 2019-ся версия

Попов Фёдор Васильевич
Чужан лун:

1899-ӧд вося тӧвшӧр тӧлысь 9-ӧд лун(1899-01-09)

Чужанін:
Кулан кад:

1922-ӧд вося кӧч тӧлысь 7-ӧд лун(1922-09-07) (23 арӧс)

Канму:
Мыйся уджыс:

поэт

Шаблон:Серпасыс абу

Попов Фёдор Васильевич (Вась Педӧр; 18991922) — коми поэт, велӧдысь.

Олан туй

Попов Фёдор Васильевич чужӧма Вӧлӧгда губерняысь Усть-Сысольск уездса Сордйылын (ӧні — Кулӧмдін районса Помӧсдін сикт овмӧдчӧмин улӧ пырысь Сордйыв грездын) 1899-ӧд вося тӧвшӧр тӧлысь 9-ӧд лунӧ.

Велӧдчӧма Помӧсдінын да Дереваннӧйын. Дереваннӧйын кык класса школа помалӧм бӧрын 1917-ӧд воын недыр уджыштӧ вӧлӧсьтса писарлы отсасьысьӧн; сэсся сійӧс босьтӧны армия; Румын фронт вылын висьмӧма. 1918 воын бергӧдчӧма гортас, пырӧдчӧма литература кружокӧ, мый дасьтӧма Помӧсдінын Афанасий Маегов. 1918-ӧд вося арнас сдайтӧма экзаменъяс Сыктывкарса велӧдысьяслӧн семинарияӧ, но велӧдчыны сэні абу кутӧма, сы вӧсна мый стипендиясӧ абу сетӧмаӧсь.

Том кывбуралысьӧс индӧмаӧсь коми школалы литература дасьтан Коми комиссиялӧн секретарӧн; уджавлӧма Коми небӧг лэдзанінын.

1921-ӧд восянь велӧдӧма Народнӧй образованньӧ институтын: лыддьӧма лекцияяс сы йылысь, кыдзи коми кыв вылын велӧдны мукӧд предметсӧ. Дасьтӧма моми кывйысь грамматика.

Кулӧма 1922-ӧд вося кӧч тӧлысь 7-ӧд лунӧ.

Гижан удж

Гижӧма кывбуръяс да висьтъяс, критика. Тӧдсаӧсь сылӧн «Пармаын вотчӧны посньыдик челядь» да «Коми том войтырӧй» кывбуръяс, «Тшыкӧдчысь баба» кывбура мойд.

Газетъясӧ гижлӧма «Курсант-практикант» да «Студент» гусянимъяс улын, а сэсся «Вась Педӧр» ним улын.

Ӧшмӧсъяс

Ыстӧдъяс