Уквавом (Сосногорск район): версиякостса торъялӧм

Босьтӧма Wikipediaысь
Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 68: Визь 68:
[[1908 во]]ся [[ода-кора тӧлысь]]ын сиктын восьтӧма гидрометеослужба пост, некутшӧм прибор абу вӧлӧма. Поводдя бӧрся кутісны бурджыка видзӧдны [[1928 во]]ся [[косму тӧлысь]]сянь. Штатас вӧлӧма 4 морт, юӧрсӧ мӧдӧдлісны [[Кардор]]ӧ. [[1948 во]]ся [[урасьӧм тӧлысь]]ын Уквавомса метеостанция тупкысис, сы вӧсна мый метеослужба воссис [[Уква]] карса аэропортын.
[[1908 во]]ся [[ода-кора тӧлысь]]ын сиктын восьтӧма гидрометеослужба пост, некутшӧм прибор абу вӧлӧма. Поводдя бӧрся кутісны бурджыка видзӧдны [[1928 во]]ся [[косму тӧлысь]]сянь. Штатас вӧлӧма 4 морт, юӧрсӧ мӧдӧдлісны [[Кардор]]ӧ. [[1948 во]]ся [[урасьӧм тӧлысь]]ын Уквавомса метеостанция тупкысис, сы вӧсна мый метеослужба воссис [[Уква]] карса аэропортын.


Сиктлӧн история йитчӧма [[Уква (ю)|Уква ю]] вылын мусир перйӧмкӧд. Уквавомсаяс медасьлісны М.К. Сидоров дорӧ: найӧ доддьӧн ваявлісны бурӧвӧйлы оборудование, кыпӧдісны некымын олан керка, пес дасьтісны.
Сиктлӧн история йитчӧма [[Уква (ю)|Уква ю]] вылын мусир перйӧмкӧд. Уквавомсаяс медасьлісны М.К. Сидоров дорӧ: найӧ доддьӧн ваявлісны бурӧвӧйлы оборудование, кыпӧдісны некымын олан керка, пес дасьтісны. [[Медводдза мирӧвӧй тыш]] пансьӧмкӧд уна уджалысьӧс вӧлі босьтӧма армияӧ, но мусир перйӧм эз сувт. [[1915 во]] помын вӧлі шуӧма дугӧдны уджъяссӧ да оборудованиесӧ нуны Чибью вомӧ. Тӧвнас уквавомса кресьтяна додьясӧн нуисны оборудованиесӧ выльлаӧ. [[1917 во]]ся [[рака тӧлысь]]ын кык барак да контора керка, мый вӧлі кольлӧма Карлов участокын, вӧлі вуджӧдӧма Уквавомӧ. [[1917 во]]ся Октябрса революция бӧрын баракъясысь вӧчисны ичӧт школа, а контора керкаысь — вузасянін. Тайӧ керкаясыс эз кольны миян кадӧдз. [[1920 во]]сянь Укваса мусир перъянінын бара на кутісны уджавны уквавомсаяс.


[[2012 во|2012 воӧдз]] Уквавом сикт вӧлі [[Сосногорск район]]ысь [[Уквавом сикт овмӧдчӧмин]]са [[шӧрсикт|шӧрсиктӧн]].
[[2012 во|2012 воӧдз]] Уквавом сикт вӧлі [[Сосногорск район]]ысь [[Уквавом сикт овмӧдчӧмин]]са [[шӧрсикт|шӧрсиктӧн]].

10:28, 10 тӧвшӧр тӧлысь 2016-ся версия

Уквавом
Усть-Ухта
Му:  Рочму
Статус:  сикт
республика:  Коми республика
район:  Сосногорск район
Медводдза казьтыштӧм:  1836 во
Инлыдпасъяс:  0°00′ в. п. 0°00′ а. к. / 0° в. п. 0° а. к. (G)
Официал кыв  коми, роч
Олысьяс  1263 морт (2007)
Час кытш:  UTC+3
Телефон код:  +7 82149
Пошта индӧс:  169511
Автомобиль код:  11, 111
Официал сайт


Уквавом (рочӧн Усть-Ухта) — Коми Республикаын Сосногорск районса Сосногорск кар овмӧдчӧмин улӧ пырысь сикт.

Ним артмӧм

Фольклор

География

Сикт пукалӧ Изьва юлӧн шуйга берегын, Уква ю вомын. Уквавомсянь Сосногорскӧдз 1 км.

История

Археологъяс серти, сикт гӧгӧрӧ йӧзыс овмӧдчылӧмаӧсь «из» кадӧ нин. 1989 воын вӧлі аддзӧма Уквавомсянь неылын Изьва вожын медводдза «кар». Сылӧн ыдждаыс — 600 кв. метр, сулалӧма неыджыд Понъюлӧн (Изьва ю вож) шуйгаладорса мыльк йылын.

Изьва йыв овмӧдны кутісны VIII нэм пом — ХIХ нэмлӧн медводдза джынъяс. Василий Латкин, коді ветліс Печора вожӧ 1840 да 1843 воясӧ, гижліс аслас дневникас: «Первыми поселенцами на берегах Ижмы были зыряне, которые перебрались сюда из Яренского, а частью, может быть, и Усть-Сысольского уездов; они поселились в верховьях Ижмы и Ухты».

Уквавомсаяс жӧ чайтӧны, мый сикт артмис 1799 воын. Медводз куйлӧма увтасінын, ӧнія сиктсянь 1,5 км сайын. Тайӧ иныс ӧні шусьӧ «Важ вӧлӧсьт». Ытваӧн ойдӧм вӧсна йӧзыс шуисны вуджны косінӧджык. Вуджны кутісны 1860 восянь. Вежа ай Иоанн Елеазаровский «Статистические и естественно-исторические очерки выселков по реке Ижма» гижӧдын, мый вӧлі йӧзӧзӧма «Архангельские губернские ведомости» газетын 1867 вося йирым тӧлысьын, пасйӧ: «Усть-Ухтинская деревня стоит на левом берегу реки Ижмы, близ устья быстрой и прозрачной Ухты: от этого она и получила название Усть-Ухтинской; на языке же зырян известна под именем «Вуквавомской».

1863 воӧ вӧлі шуӧма вежа Илля пророк нима вичко лэптыны. 18641865 воясö кыпӧдӧма пу вичко, вежӧдӧма 1869 вося тӧвшӧр 15-ӧд лунӧ. «Архангельские губернские ведомости» газетын (69—71 №№, 1867 во) гижлісны: «...внутреннее расположение ея также очень красиво и удобно: иконостас на деревенский вкус изящен, словом — все достойно похвалы».

1908 вося ода-кора тӧлысьын сиктын восьтӧма гидрометеослужба пост, некутшӧм прибор абу вӧлӧма. Поводдя бӧрся кутісны бурджыка видзӧдны 1928 вося косму тӧлысьсянь. Штатас вӧлӧма 4 морт, юӧрсӧ мӧдӧдлісны Кардорӧ. 1948 вося урасьӧм тӧлысьын Уквавомса метеостанция тупкысис, сы вӧсна мый метеослужба воссис Уква карса аэропортын.

Сиктлӧн история йитчӧма Уква ю вылын мусир перйӧмкӧд. Уквавомсаяс медасьлісны М.К. Сидоров дорӧ: найӧ доддьӧн ваявлісны бурӧвӧйлы оборудование, кыпӧдісны некымын олан керка, пес дасьтісны. Медводдза мирӧвӧй тыш пансьӧмкӧд уна уджалысьӧс вӧлі босьтӧма армияӧ, но мусир перйӧм эз сувт. 1915 во помын вӧлі шуӧма дугӧдны уджъяссӧ да оборудованиесӧ нуны Чибью вомӧ. Тӧвнас уквавомса кресьтяна додьясӧн нуисны оборудованиесӧ выльлаӧ. 1917 вося рака тӧлысьын кык барак да контора керка, мый вӧлі кольлӧма Карлов участокын, вӧлі вуджӧдӧма Уквавомӧ. 1917 вося Октябрса революция бӧрын баракъясысь вӧчисны ичӧт школа, а контора керкаысь — вузасянін. Тайӧ керкаясыс эз кольны миян кадӧдз. 1920 восянь Укваса мусир перъянінын бара на кутісны уджавны уквавомсаяс.

2012 воӧдз Уквавом сикт вӧлі Сосногорск районысь Уквавом сикт овмӧдчӧминса шӧрсиктӧн.

Олысь лыд

Сиктын олӧны комияс.

Вояс да олысь лыд
1959 1970 1979 1989 2007 2010
1263

Медводдза овъяс

Культура

Велöдöм

Тöдчана йöз

Тöдчана эмторъяс

Öтуввез

Öшмöсъяс

  • Атлас Республики Коми. — Москва, 2000.
  • Жеребцов И.Л. Где ты живешь: Населенные пункты Республики Коми. Историко-демографический справочник. — Сыктывкар, 2000.
  • История Коми с древнейших времен до конца XX века: В 2-х т. / Под общей редакцией А.Ф. Сметанина. — Сыктывкар, 2004.
  • Республика Коми: Энциклопедия. — Сыктывкар, 19972000. — Т. 1—3.
  • Республика Коми: Административно-территориальное деление на 1 августа 1992 г. Издание пятое. — Сыктывкар, 1992.
  • Административно-территориальное и муниципальное устройство Республики Коми (на 1 августа 2006 г.). Издание шестое, официальное / ГУ «ТФИ РК». — Сыктывкар, 2006. — 278 с.

Ыстӧдъяс

Сосногорск карувса оланінъяс Coat of arms of the Komi Republic Flag of the Komi Republic
Ӧнія оланінъяс:

Аким • Винла • Вис • Вылыс Изьва • Иванъёль • Ичӧт Пера • Йираёль • Керки • Косьясдор (Порожск) • Крутӧй • Лыаёль • Пожня • Поляна • Сосногорск (Пожӧмкар) • Уквавом •