Михаэль Рисслер: версиякостса торъялӧм

Босьтӧма Wikipediaысь
Пытшкӧссӧ чышкӧма Пытшкӧссӧ содтӧма
Enye Lav (сёрнитанін | чӧжӧс)
Новая страница: «'''Михаэль Рисслер''' (1971) – немеч лингвист, скандинав, Саам кыв|саам…»
 
Enye Lav (сёрнитанін | чӧжӧс)
Вежӧмсӧ гӧгӧрвоӧдӧмыс абу
Визь 1: Визь 1:
'''Михаэль Рисслер''' (1971) – немеч лингвист, [[Скандівывса кывъяс|скандинав]], [[Саам кыв|саам]] да [[Перым кывъяс|перым]] кывъяс туялысь, философия доктор.
'''Михаэль Рисслер''' (1971) – немеч лингвист, [[Скандівывса кывъяс|скандинав]], [[Саам кыв|саам]] да [[Перым кывъяс|перым]] кывъяс туялысь, философия доктор.
==Олӧм да наукаын удж==
==Олӧм да наукаын удж==
М. Рисслер чужис 1971ʼ вося урасьӧм тӧлысь 16ʼ лунӧ [[Бельциг]]ын (Асыввыв [[Германия]]). Велӧдчис А. Гумбольт нима [[Берлинса университет]]ын, Берлинса мездлуна университетын (1992-93), сэсся [[Софияса университет]]ын (1995-96). 2002ʼ воӧ А. Гумбольт нима университетын сдайтіс магистр экзаменъяс скандинавистикаысь, болгаристикаысь да [[европа]]са [[этнология]]ысь, дорйис «Sprachwechsel und Sprachwandel in Nordskandinavien» магистр диссертация Ю. К. Кузьменко веськӧдлӧм улын.
М. Рисслер чужис 1971ʼ вося урасьӧм тӧлысь 16ʼ лунӧ [[Бельциг]]ын (Асыввыв [[Германия]]). Велӧдчис [[Ӧльӧксан Гумбольт|А. Гумбольт]] нима [[Берлинса университет]]ын, Берлинса мездлуна университетын (1992-93), сэсся [[Софияса университет]]ын (1995-96). 2002ʼ воӧ А. Гумбольт нима университетын сдайтіс магистр экзаменъяс скандинавистикаысь, болгаристикаысь да [[европа]]са [[этнология]]ысь, дорйис «Sprachwechsel und Sprachwandel in Nordskandinavien» магистр диссертация Ю. К. Кузьменко веськӧдлӧм улын.
2002-05ʼ воясӧ М. Рисслер (Балтазар Биккель да Йоханна Никольс веськӧдлӧм улын) велӧдчис [[Лейпциг университет]]са аспирантураын ӧтласа лингвистика серти, ӧттшӧтш уджаліс ассистентӧн «Autotyp» проектын [1]. 2005-08ʼ воясын М. Рисслер – Гумбольт нима университетын наука туялысь да саам кывлӧн [[Кола кӧдж]]са сёрнисикасъяс документируйтӧм серти проектӧн веськӧдлысьясысь ӧти [2]. 2008-11ʼ воясын - Альберт Людвиг нима [[Фрайбург университет]]са скандинавистика кафедра бердын скандинав кывъяс туялан юкӧнса наука туялысь.
2002-05ʼ воясӧ М. Рисслер ([[:en:Balthasar_Bickel|Балтазар Биккель]] да Йоханна Никольс веськӧдлӧм улын) велӧдчис [[Лейпциг университет]]са аспирантураын ӧтласа лингвистика серти, ӧттшӧтш уджаліс ассистентӧн «Autotyp» проектын <ref>[http://www.autotyp.uzh.ch/ Талун проектсӧ сӧвмӧдӧны [[Цюрих]]ын]</ref>. 2005-08ʼ воясын М. Рисслер – Гумбольт нима университетын наука туялысь да саам кывлӧн [[Кола кӧдж]]са сёрнисикасъяс документируйтӧм серти проектӧн веськӧдлысьясысь ӧти <ref>[http://saami.uni-freiburg.de/ksdp/ Kola Saami Documentation Project]</ref>. 2008-11ʼ воясын - Альберт Людвиг нима [[Фрайбург университет]]са скандинавистика кафедра бердын скандинав кывъяс туялан юкӧнса наука туялысь.
2011ʼ воӧ Лейпцигса университетын М. Рисслер дорйис докторскӧй диссертация ӧтласа лингвистика серти (веськӧдлысь – проф. Балтазар Биккелm). Тайӧ жӧ воас сійӧ пырӧдчӧ «[[Баренц регион]]са вужвойтыр кывъяслы электрон инфраструктура» проектӧ [[Тромсёса университет]]са ([[Норвегия]]) [[Саам кывъяс технология шӧрин]]ын (Giellatekno); 2011-13ʼ воясын уджалӧ, а сэсся веськӧдлӧ «[[Колтта саам]] культура суйӧртӧг» [3] проектӧн Асыввыв саам музейын ([[Нейден]] кар, Норвегия).
2011ʼ воӧ Лейпцигса университетын М. Рисслер дорйис докторскӧй диссертация ӧтласа лингвистика серти (веськӧдлысь – проф. Балтазар Биккелm). Тайӧ жӧ воас сійӧ пырӧдчӧ «[[Баренц регион]]са вужвойтыр кывъяслы электрон инфраструктура» проектӧ [[Тромсёса университет]]са ([[Норвегия]]) [[Саам кывъяс технология шӧрин]]ын (Giellatekno); 2011-13ʼ воясын уджалӧ, а сэсся веськӧдлӧ «[[Колтта саам]] культура суйӧръястӧг» <ref>[http://www.kolttasaamelaiset.fi/skoltsami/ Skolt Saami culture across borders]</ref> проектӧн Асыввыв саам музейын ([[Нейден]] кар, Норвегия).
2012ʼ воӧ М. Рисслер бӧр воӧ [[Фрайбург]]ӧ, университетса скандинавистика кафедраас. Тані сійӧ веськӧдлӧ «Корпус вылӧ мыджсьӧмӧн саам кывлысь кильдин да тер сёрнисикасъяс орччӧдӧм» проектӧн, а 2013ʼ восянь заводитӧ юравны Фрайбургса лапонист чукӧрӧн [4].
2012ʼ воӧ М. Рисслер бӧр воӧ [[Фрайбург]]ӧ, университетса скандинавистика кафедраас. Тані сійӧ веськӧдлӧ «Корпус вылӧ мыджсьӧмӧн саам кывлысь кильдин да тер сёрнисикасъяс орччӧдӧм» проектӧн, а 2013ʼ восянь заводитӧ юравны Фрайбургса лапонист чукӧрӧн <ref>[http://www.skandinavistik.uni-freiburg.de/institut/mitarbeiter/riessler/riessler/forschung/forschungsprojekte/saami The Freiburg Research Group in Saami Studies]</ref>.
2014ʼ восянь М. Рисслер [[Рохир Блокланд|Р. Блокландкӧд]] ӧтвылысь веськодлӧ «Коми кывлӧн [[изьватас сёрнисикас]]: Россияса Ылі Войвылын олысь [[комияс]]лысь кывсӧ водзӧ туялӧм могысь аннотируйтӧм электрон корпус лӧсьӧдӧм» проектӧн.
2014ʼ восянь М. Рисслер [[Рохир Блокланд|Р. Блокландкӧд]] ӧтвылысь веськодлӧ «Коми кывлӧн [[изьватас сёрнисикас]]: Россияса Ылі Войвылын олысь [[комияс]]лысь кывсӧ водзӧ туялӧм могысь аннотируйтӧм электрон корпус лӧсьӧдӧм» проектӧн.
==Велӧдӧм==
==Велӧдӧм==
М. Рисслер – Фрайбургса университетын велӧдысь. Лыддьӧ лекцияяс саам филология серти да Войвыв Европаса кывъяслӧн (скандинав, асыввыв-славяна, балтикабердса [Финн кыв[|фин]], саам) орччӧдана грамматика серти. Сыысь кындзи, сійӧ нуӧдӧ практика занятиеяс да курсъяс асыввыв саам котыръяслы Норвегияын да Кола кӧджын.
М. Рисслер – Фрайбургса университетын велӧдысь. Лыддьӧ лекцияяс саам филология серти да Войвыв Европаса кывъяслӧн (скандинав, асыввыв-славяна, балтикабердса [[Финн кыв|фин]], саам) орччӧдана грамматика серти. Сыысь кындзи, сійӧ нуӧдӧ практика занятиеяс да курсъяс асыввыв саам котыръяслы Норвегияын да Кола кӧджын.
==Туялан нырвизьяс==
==Туялан нырвизьяс==
Туялан нырвизьясӧн М. Рисслерлӧн лоӧны документационнӧй лингвистика, кыв технологияяс, [[контактология]], [[социолингвистика]], [[типология]]. Туяланторъясӧн лоӧны скандинав, саам да перым кывъяс.
Туялан нырвизьясӧн М. Рисслерлӧн лоӧны документационнӧй лингвистика, кыв технологияяс, [[контактология]], [[социолингвистика]], [[типология]]. Туяланторъясӧн лоӧны скандинав, саам да перым кывъяс.
Википедияын удж
Википедияын удж
М. Рисслер бура тӧдӧ ӧкмыс кыв, профессиональнӧя тӧдӧ лапландияса филология и зільӧмӧн содталӧ да бурмӧдӧ Википедия гижӧдъяс, мый йитчӧма, медводз, саам кывйӧн да культураӧн. Сійӧ гижис статьяяс немеч, англичан, норвег да роч Википедияясӧ, а сідзжӧ вӧчӧ Википедия Инкубаторын кильдин саам проект[1].
М. Рисслер бура тӧдӧ ӧкмыс кыв, профессиональнӧя тӧдӧ лапландияса филология и зільӧмӧн содталӧ да бурмӧдӧ Википедия гижӧдъяс, мый йитчӧма, медводз, саам кывйӧн да культураӧн. Сійӧ гижис статьяяс немеч, англичан, норвег да роч Википедияясӧ, а сідзжӧ вӧчӧ Википедия Инкубаторын кильдин саам проект <ref>[https://incubator.wikimedia.org/wiki/User:Michael.riessler].</ref>.
==Йӧзӧдӧмъяс==
==Йӧзӧдӧмъяс==
===Диссертация===
===Диссертация===
Визь 33: Визь 33:
*''Der partitive Artikel in nordskandinavischen Dialekten''. TijdSchrift voor Skandinavistiek. 23:1, 2002. 43–62.
*''Der partitive Artikel in nordskandinavischen Dialekten''. TijdSchrift voor Skandinavistiek. 23:1, 2002. 43–62.
*''Traces of Sámi-Scandinavian contact in Scandinavian dialects.'' Languages in Contact. (=Studies in Slavic and General Linguistics 28). Ed. by D. G. Gilbers, J. Nerbonne & J. Schaeken. Amsterdam – Atlanta, GA: Rodopi, 2000. 209–224. [ӧтвылысь Ю. Кузьменкокӧд]
*''Traces of Sámi-Scandinavian contact in Scandinavian dialects.'' Languages in Contact. (=Studies in Slavic and General Linguistics 28). Ed. by D. G. Gilbers, J. Nerbonne & J. Schaeken. Amsterdam – Atlanta, GA: Rodopi, 2000. 209–224. [ӧтвылысь Ю. Кузьменкокӧд]

== Пасйӧдъяс ==
<references/>

== Ыстӧгъяс ==
*[http://www.skandinavistik.uni-freiburg.de/institut/mitarbeiter/riessler Dr. Michael Rießler Фрайбургса университет сайтын]
*[http://omnibus.uni-freiburg.de/~mr5496/downl/RIESSLER2011.pdf М. Рисслерлӧн диктор диссертациялы автореферат]
*[[:de:Benutzer:Michael.riessler| Википедия немеч юкӧнын М. Рисслерлӧн листбок]]


[[Category:Кыв туялысьяс]]
[[Category:Кыв туялысьяс]]

13:13, 19 лӧддза-номъя тӧлысь 2015-ся версия

Михаэль Рисслер (1971) – немеч лингвист, скандинав, саам да перым кывъяс туялысь, философия доктор.

Олӧм да наукаын удж

М. Рисслер чужис 1971ʼ вося урасьӧм тӧлысь 16ʼ лунӧ Бельцигын (Асыввыв Германия). Велӧдчис А. Гумбольт нима Берлинса университетын, Берлинса мездлуна университетын (1992-93), сэсся Софияса университетын (1995-96). 2002ʼ воӧ А. Гумбольт нима университетын сдайтіс магистр экзаменъяс скандинавистикаысь, болгаристикаысь да европаса этнологияысь, дорйис «Sprachwechsel und Sprachwandel in Nordskandinavien» магистр диссертация Ю. К. Кузьменко веськӧдлӧм улын. 2002-05ʼ воясӧ М. Рисслер (Балтазар Биккель да Йоханна Никольс веськӧдлӧм улын) велӧдчис Лейпциг университетса аспирантураын ӧтласа лингвистика серти, ӧттшӧтш уджаліс ассистентӧн «Autotyp» проектын [1]. 2005-08ʼ воясын М. Рисслер – Гумбольт нима университетын наука туялысь да саам кывлӧн Кола кӧджса сёрнисикасъяс документируйтӧм серти проектӧн веськӧдлысьясысь ӧти [2]. 2008-11ʼ воясын - Альберт Людвиг нима Фрайбург университетса скандинавистика кафедра бердын скандинав кывъяс туялан юкӧнса наука туялысь. 2011ʼ воӧ Лейпцигса университетын М. Рисслер дорйис докторскӧй диссертация ӧтласа лингвистика серти (веськӧдлысь – проф. Балтазар Биккелm). Тайӧ жӧ воас сійӧ пырӧдчӧ «Баренц регионса вужвойтыр кывъяслы электрон инфраструктура» проектӧ Тромсёса университетса (Норвегия) Саам кывъяс технология шӧринын (Giellatekno); 2011-13ʼ воясын уджалӧ, а сэсся веськӧдлӧ «Колтта саам культура суйӧръястӧг» [3] проектӧн Асыввыв саам музейын (Нейден кар, Норвегия). 2012ʼ воӧ М. Рисслер бӧр воӧ Фрайбургӧ, университетса скандинавистика кафедраас. Тані сійӧ веськӧдлӧ «Корпус вылӧ мыджсьӧмӧн саам кывлысь кильдин да тер сёрнисикасъяс орччӧдӧм» проектӧн, а 2013ʼ восянь заводитӧ юравны Фрайбургса лапонист чукӧрӧн [4]. 2014ʼ восянь М. Рисслер Р. Блокландкӧд ӧтвылысь веськодлӧ «Коми кывлӧн изьватас сёрнисикас: Россияса Ылі Войвылын олысь комияслысь кывсӧ водзӧ туялӧм могысь аннотируйтӧм электрон корпус лӧсьӧдӧм» проектӧн.

Велӧдӧм

М. Рисслер – Фрайбургса университетын велӧдысь. Лыддьӧ лекцияяс саам филология серти да Войвыв Европаса кывъяслӧн (скандинав, асыввыв-славяна, балтикабердса фин, саам) орччӧдана грамматика серти. Сыысь кындзи, сійӧ нуӧдӧ практика занятиеяс да курсъяс асыввыв саам котыръяслы Норвегияын да Кола кӧджын.

Туялан нырвизьяс

Туялан нырвизьясӧн М. Рисслерлӧн лоӧны документационнӧй лингвистика, кыв технологияяс, контактология, социолингвистика, типология. Туяланторъясӧн лоӧны скандинав, саам да перым кывъяс. Википедияын удж М. Рисслер бура тӧдӧ ӧкмыс кыв, профессиональнӧя тӧдӧ лапландияса филология и зільӧмӧн содталӧ да бурмӧдӧ Википедия гижӧдъяс, мый йитчӧма, медводз, саам кывйӧн да культураӧн. Сійӧ гижис статьяяс немеч, англичан, норвег да роч Википедияясӧ, а сідзжӧ вӧчӧ Википедия Инкубаторын кильдин саам проект [5].

Йӧзӧдӧмъяс

Диссертация

  • Typology and evolution of adjective attribution marking in the languages of northern Eurasia. Dissertation. Philologische Fakultät der Universität Leipzig. 2011.

Редактируйтӧм

  • Cultural and linguistic minorities in the Russian Federation and the European Union: Comparative studies on equality and diversity (=Multilingual Education 13). Berlin: Springer. 2015. [ӧтвылысь]
  • New trends in Nordic and General Linguistics (=Linguae & Litterae 42). Berlin: de Gruyter Mouton, 2014 [ӧтвылысь]
  • Лазарь Д. Яковлев. Ла̄зэр ка̄ллса моаййнас. Кырьйха лӣ Е̄льцэ Нӣна. Berlin: Humboldt-Universität (=Kleine saamische Schriften 1), 2008 [ӧтвылысь Н. А. Афанасьевакӧд].
  • Språk og språkforhold i Sápmi. Berlin: Humboldt-Universität (=Berliner Beiträge zur Skandinavistik 11), 2007 [ӧтвылысь: Tove Bull да Ю. Кузьменко].
  • Grenzgänger. Festschrift zum 65. Geburtstag von Jurij Kusmenko. Berlin: Humboldt-Universität (=Berliner Beiträge zur Skandinavistik 9), 2006. [ӧтвылысь: Antje Hornscheidt, Kristina Kotcheva & Tomas Milosch] .

Медшӧр статьяяс

  • Uneven steps to literacy: The history of Dolgan, Forest Enets and Kola Saami literary languages. Cultural and linguistic minorities in the Russian Federation and the European Union: Comparative studies on equality and diversity (=Multilingual Education 13). Berlin: Springer, 2015. 189–229. [ӧтвылысь Ф. Зиглькӧд]
  • Purism in language documentation and description. Keeping languages alive: documentation, pedagogy and revitalisation, ed by Mari Jones & Sarah Ogilvie. Cambridge: Cambridge University Press. 2013 [ӧтвылысь Е. Карвовскаякӧд]
  • Vom Matthäusevangelium zur Wikipedia: Medien für das bedrohte Kildinsaamische. Medien für Minderheiten (=Freiburger Romanistische Arbeiten 9), ed. by Maria Álba & Rolf Kailuweit. Freiburg: Rombach, 2015. 127–158.
  • Towards digital infrastructure for Kildin Saami. Sustaining Indigenous Knowledge: Learning tools and community initiatives on preserving endangered languages and local cultural heritage, ed. by Erich Kasten and Tjeerd de Graaf. Fürstenberg: Verlag der Kulturstiftung Sibirien (=SEC Publications. Exhibitions & Symposia series), 2013. 195–218.
  • К вопросу о твердых, мягких и полумягих согласных в кольско-саамском. Acta Fenno-Lapponica Petropolitana. Trudy Instituta lingvističeskich issledovanij RAN 8:1, ed by Natalia V. Kuznecova, Vjačeslav S. Kulešov & Mechmet Z. Muslimov. Sankt-Peterburg: Nauka, 2012. 20–41 [ӧтвылысь Ю. Кузьменкокӧд] .
  • Komi-Saami-Russian contacts on the Kola peninsula. Language contact in times of globalization, ed. by Cornelius Hasselblatt, Peter Houtzagers and Remco van Pareren. Amsterdam: Rodopi (=Studies in Slavic and General Linguistics 38), 2011. 5–26 [ӧтвылысь Р. Блокландкӧд]
  • Loanwords in Kildin Saami. Loanwords in the world's languages: a comparative handbook of lexical borrowing, ed. by Martin Haspelmath & Uri Tadmor. Berlin: Mouton de Gruyter, 2009. 384–413
  • Grammatical borrowing in Kildin Saami. Grammatical borrowing in cross-linguistic perspective, ed. by Yaron Matras and Jeanette Sakel. Berlin: Mouton de Gruyter (=Empirical Approaches to Language Typology [EALT] 38), 2007. 229–244
  • On the origin of preaspiration in North Germanic. Proceedings of the Fifteenth Annual UCLA Indo-European Conference. Los Angeles, November 7-8, 2003 (=Journal of Indo-European Monograph Series 49). Ed. by Karlene Jones-Bley, Martin E. Huld, Angela Della Volpe & Miriam Robbins Dexter. Washington, D.C.: Institute for the Study of Man, 2004. 168–185.
  • Der partitive Artikel in nordskandinavischen Dialekten. TijdSchrift voor Skandinavistiek. 23:1, 2002. 43–62.
  • Traces of Sámi-Scandinavian contact in Scandinavian dialects. Languages in Contact. (=Studies in Slavic and General Linguistics 28). Ed. by D. G. Gilbers, J. Nerbonne & J. Schaeken. Amsterdam – Atlanta, GA: Rodopi, 2000. 209–224. [ӧтвылысь Ю. Кузьменкокӧд]

Пасйӧдъяс

  1. Талун проектсӧ сӧвмӧдӧны Цюрихын
  2. Kola Saami Documentation Project
  3. Skolt Saami culture across borders
  4. The Freiburg Research Group in Saami Studies
  5. [1].

Ыстӧгъяс