Перейти к содержанию

Калевала

Босьтӧма Wikipediaысь
1835 вося лэдзӧм

«Калевала» (карелӧн да суомиӧн Kalevala) — карел-суоми войтырлӧн эпос, сэні 50 руна. Лӧсьӧдіс сійӧс Лённрот Элиас аслас чукӧртӧм фольклор гижӧдъясысь. Медводдзаысь йӧзӧдӧма вӧлі 1835 воын.[1][2]

Лённрот Элиаслӧн Ранкольд Бернкардӧн серпасалӧм портрет

Лённрот Элиасӧс Хельсинкиса медицина университет помалӧм бӧрын 1833 воӧ мӧдӧдӧны уджавны бурдӧдысьӧн Асыввыв Суоми муӧ ичӧтик Каяни карӧ, кӧні сійӧ оліс 1853 воӧдз. Карел-суомилысь фольклор чукӧртӧм могысь Лённрот Э. дасысь воліс Карелияӧ (на лыдын квайтысь — Карелъяслӧн АССР-ӧ). Ӧти татшӧм ветліг-муніг 1834 вося косму тӧлысь 25 лунӧ Войвыв Карелияын Ладваярви грездын сійӧ паныдасис 80 арӧса Архип Перттуненкӧд и тайӧ аддзысьлӧмыс лои карелъяслӧн да суоимяслӧн культуралӧн историяын тӧдчана пасӧн. Куим лун чӧж Архип Перттунен сьыліс сылы 60 кузь сьыланкыв (600 гӧгӧр кывбур), на лыдын Сампо йылысь 399 кывбур. Архип Перттуненлӧн сьыланкывъясыс торъялӧны асланыс мичлуннас. Найӧ пуктісны подув "Калевалалы", сюрӧсалісны сійӧс.

1835 вося мартын Лённрот Суоми литература котырӧ сетӧ гижӧд, кодысь и чужис нималана карел-суоми эпос "Калевала". Збыль нимыс сылӧн вӧлі "Ичӧт Калевала" либӧ "Пра-Калевала" и сэтчӧ пырис 32 сьыланкыв (12078 кывбур).

1836—37 воясӧ Лённрот Элиас выльысь мӧдӧдчӧ экспедисіяӧ. 15 тӧлысь чӧж сійӧ ветлӧдлӧ Карелияті войвывсянь лунвылӧдз, Ухтасянь (Карелияын эм татшӧм район) Ладожскӧй ты дорӧдз. Волӧ сійӧ и Войвыв Суоми муӧ. Эпическӧй да лирическӧй сьыланкывъяс кындзи Лённрот чукӧртӧ тшӧтш мойдъяс, нӧдкывъяс, шусьӧгъяс, ыджыд швед-суоми кывчукӧр ӧктӧм могысь лексическӧй материал.

1844 воӧ Лённротлы сетӧны "Калевалалысь" мӧд лэдзӧм дасьтӧм могысь вит во кузя служебнӧй отпуск. 1849 воӧ петіс "Калевалалӧн" тыр издание - "Ыджыд Калевала", кытчӧ пырис 50 сьыланкыв (22795 кывбур). Тайӧ небӧгыс ёна торъялӧ медводдзаногсьыс и сюрӧс сертиыс, и мотивъяс боксяньыс. Сэтчӧ пыртӧма уна выль сьыланкыв, тӧдтӧм сюжетъяс.

Лённрот Элиаслӧн нимыс лоӧ тӧдса став Суоми муын. 1853 воӧ воӧ сійӧс бӧрйӧны Хельсинкскӧй университетӧ профессорӧн. 1862 воӧ Лённрот петӧ пенсия вылӧ. Хельсинкиысь сійӧ мунӧ аслас чужан сиктас да 1884 вося рака тӧлысь 13 лунӧ кувсьӧ.

Лённрот вӧлі XIX нэмын карел-суоми йӧзкостса поэзия медся ыджыд чукӧртысьӧн.

Галлен-Каллела Акселилӧн "Айно йылысь мойд" Калевала серти триптик.
Триптик шӧрын серпасалӧма тӧдысь Вайнямёйнэнлысь шогалӧм, сыысь Айно нывка повзьӧмӧн пышйӧ.

"Калевала" - уджалысь йӧз йылысь эпос. Эпослӧн шӧр сюрӧсыс кык му - Калевала да Покъёла костын вензьӧм. Калевала - Калев ордлӧн му. Тайӧ му сертиыс и нимтӧма эпоссӧ. Калевала - югыд, шондіа му. Сылы паныд петкӧдлӧма Покъёла - кӧдзыд, уль руа да пемыд канму, кодӧн веськӧдлӧ лёк, тӧдысь-керысь Лоуки. Сійӧ кӧсйӧ ас киас босьтны став мувывса озырлунсӧ. Покъёла - морт виысьяслӧн, морт сёйысьяслӧн му. Накӧд тышкасьӧ Калеваласа медшӧр герой - Вайнямӧйнэн - сьылысь да сюсь веськӧдлысь. Сійӧ аслас сьылӧмӧн, кантэле вылын ворсӧмӧн, вына кывъясӧн ловзьӧдӧ вӧр-васӧ, лэбачьясӧс да пемӧсъясӧс, пӧдтӧ лёк вынъясӧс. Вайнямӧйнэн- кужысь веськӧдлысь, бур пыж вӧчысь да тӧдысь моряк.

Калеваласа олысьяскӧд тшӧтш и нималана дорччысь Илмаринэн, коді сяммӧ дорны уна шемӧстор, на лыдын - изки Сампо, коді сетӧ уджалысь йӧзлы шуд:

Ӧти здукӧ лар сю изӧ -

Лар пызь - быд лун сёйӧм вылӧ,

Мӧд лар - вузӧс вылӧ ылӧ,

Коймӧд - гортса праздник кежлӧ.

Калевала олысьяскӧд тшӧтш и Лемминкайнэн - мича, том да удал тышкасьысь, коді бура вӧдитчӧ шыпуртӧн. Сійӧ абу сӧмын ас му дорйысь, но и сюсь вӧралысь, тэрыба ветлӧ лызьӧн, бура йӧктӧ, пӧся радейтӧ нывъясӧс. Лемминкайнен став сьӧлӧмсяньыс мустӧмтӧ Покъёласа вӧрӧгъясӧс.

Вайнямӧйнен, Илмаринэн да Лемминкайнен тышкасьӧны ас йӧзлӧн шуд вӧсна.

Илмаринэнӧн дорӧм Сампо веськалӧ Лоукилы. Ёма дзебӧ сійӧс из гуӧ гуся ӧкмыс иган сайӧ. Калеваласа йӧз зільӧны босьтны Сампосӧ Лоукилысь, сетны сійӧс йӧзлы. Вайнямӧйнэн, Илмаринэн да Лемминкайнэн гусялӧны Сампосӧ да пыжъяс вылын вайӧны ас муас. Саридз вылын найӧс суӧдӧ Лоуки, заводитчӧ ён тыш. Вермасьӧм дырйи Сампо пыжысь усьӧ мореӧ да жугалӧ уна торпыриг вылӧ. Тадзи разьсьӧ изки-дивӧ, кодӧс выльысь дорны оз вермы весиг Илмаринэн. Саридз шыблалӧ Калевала берегӧ Сампо торпыригъяс. Вайнямӧйнэн чукӧртӧ найӧс. Сійӧ тӧдӧ, мый весиг Сампо торпыригъяс вермасны сетны буртор вайны Калеваласа йӧзлы. Скӧр Лоуки ыстӧ Калеваласа йӧзлы висьӧмъяс, но Вайнямӧйнэн бурдӧдӧ найӧс. Лоухи мӧдӧдӧ Калевалса мӧсъяс вылӧ ошкӧс, Вайнямӧйнэн виӧ зверӧс Илмаринэн дорӧм шыӧн. Лоухи гусялӧ шонді да тӧлысь, медым Калеваласа олысьясӧс вӧйтны пемыдӧ да кынтыны. Йӧз мездӧны тӧлысь и шонді. И выльысь заводитіс Калевала му весьтын югъявны шонді. Ён тышын найӧ вермисны Покъёласа вӧрӧгъясӧс. Вайнямӧйнэн му вылысь саридз вывті пыжӧн мунӧ мӧдар югыдӧ, эновтӧ мувывса йӧзӧс. Мунігас нӧшта на ӧтчыд сійӧ босьтӧ киас кантеле да сьылӧ:

Бӧрӧ коляс тайӧ кадыс,

Лун-вой вежсяс, выль лун пуксяс,

Сэки бара йӧзлы ковма,

Корсьны кутасны, дерт, менӧ,

Медым выльысь дорны Сампо,

Гора сьылысь сера йӧртӧд,

Ӧшны енэжӧ выль тӧлысь,

Сетны шондінымлы мездлун:

Кор ӧд шонді, тӧлысь абу,

Абу му вылас и радлун.

Сампо вӧсна тыш - эпосас медшӧр тема. Таысь кындзи "Калевалаын" сёрни мунӧ Вайнямӧйнэн да Илмаринэн корасьӧмъяс йылысь. Лӧсьыда лыддьысьӧны сьыланкывъяс Лемминкайнэн гӧтрасьӧм йылысь.

"Калевалаын" бура да стӧча петкӧдлӧма вӧралӧм, чери кыйӧм да видз-му вӧдитӧм.

"Калевала" эпосын петкӧдлӧма йӧзкотырлысь некымын кадкост. Сэтысь ми аддзам ань ыджыдалан отношениеяс, но медсясӧ век жӧ эпосас петкӧдсьӧ первобытно-общиннӧй родӧвӧй строй. Та йылысь висьталӧны кӧрт руда сывдӧм, кӧрт дорӧм, тыла лэптӧм, видз-му вӧдитан ӧрудиеяс вӧчӧм.

"Калевалалӧн" ыджыд тӧдчанлуныс суоми гижӧд кыв сӧвмӧмын, ёна мӧрччис Карелияса да Суоми муса литература, искусство да музыка вылӧ. Сы серти вӧчӧма кинофильм, пуктӧма спектакль, сы сюжетъяс серти художникъяс серпасалісны картинаяс. Эз ӧд прӧста "Калевала" йӧзӧдӧм бӧрын Суоми муын шулыны, мый "Калевала" лои суоми культуралы символӧн, мый "Калевалакӧд" суомияслӧн чужис асланыс история.

"Калевала" тӧдса став мирса культура шӧринъясын. Сійӧс пондісны вуджӧдавны мукӧд кывъясӧ. "Калевала" вуджӧдӧма нин уна кывйӧ, на лыдын - армен, грузин, латыш, литва, молдава, роч, украин, эст.

"Калевалалӧн" торъя юкӧнъяс петавлісны и коми кывйӧ. 1922 воӧ Илля Вась вуджӧдіс 41-ӧд сьыланкывлысь ыджыдкодь юкӧн, кодӧс вӧлі йӧзӧдӧма 1923 воӧ "Выль туйӧд" лыддьысян книгаын. 1924 воӧ Тима Вень коми кывйӧ "Коми му" 3' №-а журналын йӧзӧдіс "Калевалаысь" ичӧтик юкӧн, сӧмын 27 визь. Кыкнансӧ вӧлі вуджӧдӧма роч кывйысь.

1980-ӧд вося 6' №-а "Войвыв кодзув" журналын, 1984 вося 2' №-ын да 1985 вося 7' №-ын Туркин А.И. йӧзӧдіс коми кывйӧ "Калевалалысь" торъя юкӧнъяс.

  • Туркин А.И. "Калевалалы" 150 во! — Войвыв Кодзув — 1985 (№7) — 10-13 лб.
  1. Kalevala | Epic Poem, Mythology, Folklore | Britannica. Дата обращения: 19 сентября 2023. Архивировано 15 октября 2023 года.
  2. Калевала : [арх. 3 января 2023] / Старшова Т. И. // Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.