Йӧввыв
Йӧввыв (рочӧн Масленица) — йӧзкостса календарын тӧдчана гаж. Йöввылöн шуӧны Ыджыдлунводзса вежонсӧ.
Йӧввыв мукӧдлаас шуӧны сідзжӧ Масленича, Йӧв вежалун. Йӧввыв пасйӧны кӧнкӧ сӧмын бӧръя некымын лунсӧ, кӧнкӧ став вежонсӧ.
Медъёна гажӧдчӧны том йӧз. Зонъяс лӧсьöдӧны вӧла додьяс (рӧзваль, кӧшӧвка, паськыд надилкиа додь), мичмӧдӧны мегырсӧ лентаясӧн да жыннянъясӧн. Рӧзвальӧн ветлӧны сикт кузя ӧтар помсянь мӧдарӧдз, орчча грездӧдз. Нывъяс сьылӧны гудӧк шы улӧ. Йӧввыв дырйи сьывлӧны «Гажа валяй» да «Гöгыль».
Гажа жӧ нин валяйыс, Да валяй, валяй да гажа жӧ нин, Дыр тай виччысим Да регыд тай колин. Дыр нин валяйсӧ эг сьылӧ, Да валяй, да валяй да Дыр жӧ эг сьылӧй.
Либö: Шондiбанӧй пӧ да гӧгыльӧй, И гӧгыль, и гӧгыль, ок, ок, шондiбанӧй. Гажа жӧ нин пӧ миян валяйыс, И гӧгыль, и гӧгыль ок, ок, шондiбанӧй.
Додьясӧн да дадьясӧн (злӧдейка) челядь и томулов ислалӧны чой горув.
Исласьӧны и потш вывтi. Мыльк вылӧ пуктӧны кык потш, кодӧс кисьталӧны ваӧн да йизьӧдӧны. Ныла-зонма кутчысьӧны кинас, ӧта-мӧдлы паныд сувтӧны потш вылас да исковтӧны увлань.
Йӧввыв дырйи челядь ислалӧны шабдi идзас кольтаӧн йи вывтi, медым быдмас бур шабдiыс, да шуалӧны:
Люги-леги шадер кузя, Кузь да вӧсни, Еджыд да небыд.
Нывъяс да бабаяс мичаа вӧччӧны (пасьталӧны сарапан, вӧнясьӧны) да сьылӧны важся сьыланкывъяс: «Голубь, голубочек да не летай-ка к девушкам во садочек», «Се ташики на реке жалобно поют».
Йӧввыв дырйи кӧзяйкаяс век пӧжалӧны блин. Сытӧг Йӧввылыд абу гаж.
Тайö вежонас сотӧны шабдi колясъяс, ковтӧм кӧлуй да кӧм.
Идзасысь вӧчӧны чучела (калата либö ковтаа, чышъяна) да сотӧны. Пӧимсӧ чукӧртӧны да коялӧны либӧ муяс вылӧ либӧ керка кильчӧ вывсянь: медводз ӧтар бокас, сэсся мӧдарас. Тайӧс вӧчӧны, медым лоӧ озыр урожай.
Вӧскресенньӧсӧ шуӧны прощённӧйӧн. Сэки колӧ прӧща корны налысь, кодлы во чӧжнас мыйкӧ лёктор вӧчин.
Мукӧдтор
[вежны | Вежны кодировкаын]- Гажа валяй — республикаса выльсикас гаж, 2009-ӧд восянь быд во пасйӧны Сыктыв районса Визин юрсиктын Йӧввыв вежонлӧн бӧръя лунас.[1]