Пожӧг (Кулӧмдін район)

Босьтӧма Wikipediaысь
(водзӧ ыстӧма «Пожöг»ысь)
Пожӧг
Пожег
Му:  Рочму
Статус:  сикт
республика:  Коми республика
район:  Кулӧмдiн район
Медводдза казьтыштӧм:  1676 во
Инлыдпасъяс:  61°58′40″ в. п. 54°20′07″ а. к. / 61.977778° в. п. 54.335278° а. к. (G)
Официал кыв  коми, роч
Олысьяс  499 морт (2007)
Час кытш:  UTC+3
Телефон код:  +7 8 2137
Пошта индӧс:  168097
Автомобиль код:  11, 111
Официал сайт


Пожӧг (рочӧн Пожег) – Коми Республикаса сикт, Кулöмдiн районысь Пожӧг сикт овмӧдчӧминса шӧрсикт.

Ним артмӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

Пожöг ним артмис Пожӧг ю нимсянь, код бокö и лэптiсны медводз сиктсö. Нимыс артмӧма «пожег», «пожега» (важмӧм кыв — «поджег», «поджигать, поджечь» кадакывъясысь) кывъясысь, кодлӧн вежӧртасыс «тыла, биӧн сотӧм вӧр тыла».

Фольклор[вежны | Вежны кодировкаын]

Пожӧг сиктса Культура керкаын эм уна пӧлӧс кружок да мероприятиеяс , кӧнi водзӧ нуӧдӧны , сьылӧны да оз вунӧдны важ коми сьыланкывъяс. Эм "Зарни куд "сьылан котыр да "Задоринка" йӧктан котыр . Сиктын буретш быд ыджыд праздник вылӧ вӧччӧ концерт. Челядь ветлӧны быдсяма конкурсъяс вылас , татшӧм кыдзи "Василей" сьылан конкурс , кодi мунӧ Куломдiнын.

География[вежны | Вежны кодировкаын]

Сикт пукалö Эжва юлӧн шуйга берегын, Пожöг ю вомсянь 4 км сайын. Пожӧгсянь Кулӧмдiн юрсиктӧдз 55 км.

Кулöмдiн районса олысьяслы — пожöгсаяс, тайö абу сöмын Пожöг сиктсаяс, но и овмöдчöминö пырысь мукöд грездын олысьяс. А Пожӧг овмӧдчӧминӧ пырöны: Полльӧ (Великополье), Пожӧгдін, Мальӧ, Вомынъюр, Вомынбӧж, Шахсикт, Кекур. Водзынсӧ нӧшта вӧлі татчö пырӧны Вомын да Сьӧдтыдін. Сиктъясас олöмыс кусöма нин, йöз сöмын гожöмнас нин турун пуктiгöн овлöны.

История[вежны | Вежны кодировкаын]

  • Тайӧ сикт гӧгӧрыс йӧз олісны важ мезолит кадӧ, а сідзжӧ неолит кадӧ да эзысь нэмӧ.
  • Сикт артмӧдісны 1676 воын кресьтянаяс: Афанасий Васильевич (ов абу пасйӧма) да Яков Осипович Шахов Кибраысь, Гаврил Тимофеевич Лежанев да Кирилл Стахеевич Левин Визинысь, Марк да Нифонт Ивановичьяс Мартюшевъяс Межадорысь, Анкудин Петрович Вага ю вожысь, Лука Иванович Каргопольысь, Архип (ов да вич абу пасйӧма) — Тотьма уездысь.
  • 1678 во — Пожöг сикт йылысь медводдзаысь пасйöма Йӧзӧс гижалан небӧгын: «Починок Усть-Пожег на устье реки Пожег, тому 2 года, поселился Афонька Васильев...», 5 овмӧс.
  • 1686 — Кыпӧдісны пуысь Троича вичко.
  • 1707 — Погостын («что был починок Пожег на реке на Вычегде на усть речки Пожега») вӧлі вичкоса уджалысьяслӧн 3 овмӧс, кресьтяналӧн 7 овмӧс (кыкыс куш кӧзяинъясыслӧн кулӧм бӧрын). Пасйӧма олысьяслысь овъяссӧ.
  • 1720 — чужöма Великополье грезд. Медводдза олысьясыс — роч йöз, Пашнинъяс. 44 во ковмис, медым чужисны мукöд пöчинок: Кекур, Шахсикт, Габсикт, Вомынъюр, Вомынбöж, Мальӧ, Сьӧдтыдiн, Ыба. Пожöг да Великопольеын кö медводдза олысьясыс вöлiны роч йöз, то мукöд сикт нимыс коми нога нин, мый нöшта öтчыд тöдчöдö, мый олысьясыс – комияс. Видз-му вöдитлöмаöсь да вöравлöмаöсь. Урожайыс омöль вöлöма. Полльӧсалöн сöмын няньныс абуджык кынмавлöма.
  • 1784 — Сиктын вӧлі 62 овмӧс, 495 морт; 1859 — 130 овмӧс, 931 морт.
  • 1861 — Воссис школа, но регыд мысти тупкысис.
  • 1862 — Ф.А. Тентюкова серти, кыпӧдӧма кирпичысь вичко [1]
  • 1887, рака тӧлысь 3 лун — Выльысь воссис вичко бердса школа. 1893 воын уездса земство гижӧма школа йылысь: «бедная обстановкой и содержанием».
  • 1870-ӧд воясӧ лои земскӧй пошта станция, 1904 — воссис библиотека.
  • 1892 — Сикт улӧ пырысь грездъясын оліс 1255 морт.
  • 1903, тӧвшӧр тӧлысь 1 лунПомӧсдін вӧлӧсьтса «Пожӧг общество» лои торъя «Пожӧг вӧлӧсьтӧн».
  • 1926 — Пожӧгын вӧлі 29 овмӧс, 127 морт; Габсиктын — 30 овмӧс, 167 морт; Шахсиктын — 68 овмӧс, 277 морт. Орчча Пожӧгдін, Вомынъюр да Вомынбӧж грездъясын вӧлі 164 морт, 830 морт.
  • 1930 — Сиктын вӧлі фельдшерско-акушерскӧй пункт, школа, изба-читальня, му ӧтлан вӧдитан товарищество, паракод сувтанін, потребительяслӧҥ котыр, кредит сетан товарищество, милиция участок, кресьтяналы общественнӧй отсӧг сетан комитет. Шахсикт грездын вӧлі видз-му коммуна.
  • 1949 — Босьтчисны кыпӧдны Пожӧгса ГЭС, коді уджаліс 1960-ӧд вояс шӧрӧдз.
  • 1989 — Сиктын оліс 570 морт (269 мужичӧй, 301 нывбаба), ставныс коми.
  • 1995 — 194 овмӧсын олӧ 553 морт; 2000 — 183 овмӧсын олӧ 562 морт.
  • 2012, вӧльгым тӧлысь — Сикт овмӧдчӧминын восьтӧма 45 №-а би кусӧдан юкӧн.
  • 2012, ӧшым тӧлысь 1 лун — сиктын восьтісны лызьӧн котралан выль база. Воліс войтыркостса спорт мастер, XVIII тӧвся Олимпиада ворсӧмъяс (Япония, Нагано, 1998 во) вылӧ ветлысь Андрей Нутрихин.[2]

Олысь лыд[вежны | Вежны кодировкаын]

Лыд
1926 1970 1979 1989 1992 2000 2007 2012
127 609 666 570 560 562 499 521

Медводдза овъяс[вежны | Вежны кодировкаын]

Вичко[вежны | Вежны кодировкаын]

Cиктлöн история оз ло тырвыйööн сиктса вичко йылысь висьтавтöг. Религия вöлi тöдчана крестьянин олöмын. Вичколöн историяыс Пожöг сиктын зэв дженьыд. Вичко заводитісны лэптыны 1864-öд вося ӧшым тӧлысь 31 лунö, а эштöдісны 1869 вося моз тӧлысь 23-öд лунö. 1871 воын вöлöстьса правление сетіс 49,5 десятина му, бурöс и лекöс. Мусö сетісны прихожана тшöктöм серти. Но сöмын 17 десятина вылын вöлі позьö гöрны. Вичколы вöлі сетöма Троицкöй ним. Вичко лэптісны ю дорö матын, и сійö тыдалö став грездсянь. Первой сійö вöлі вöчöма керъясысь, но бöрын лэптісны кирпичысь. Сідз жö лэптісны часовняяс Полльӧын – Святого Николая Пречистого, КырнышаынРождества Пресвятой Богородицы.

Пожöг вичко историяын вöлі сöмын куим поп. 18691885 воясö Михаил Андреевич Шейтанов; 18851896 воясö Александр Сапожников; 18961917 воясö Василий Тюрнин.

1885 воын вичко бердын том поп Александр Сапожников восьтіс медводдза школа прихожаналы. «Вӧлӧгда Епархияса ведомосьтъяс» газет пасйö: «1887 вося рака тӧлысь 3-öд лунö воссис öти класса вичкобердса школа». Сэні велöдісны лыддьысьны, мича гижны (чистописание), роч кыв, вичкоса славяна кыв, «Закон божий».

Овмöс[вежны | Вежны кодировкаын]

Сикт овмӧдчӧминын уджалӧны:

  • «Пожег» СПС — йӧла да яя сёян вӧчӧм-вузалӧм
  • «Нехорошева А.А.» да «Третьяков А.В.» ас вылӧ уджалысьяс — вӧр пилитӧм да иналӧм
  • Вузасянінъяс: «Барс» ИКК, Кулӧмдінса сельпо, «Светлана» ИКК, ас вылӧ уджалысьяс — Уляшева М.Н., Шахова А.М., Игнатова М.В.
  • Йӧзӧс новлӧдлӧны ас вылӧ уджалысьяс: Игнатов А.А., Игнатов И.Д., Попов В.В. да Лажанев К.В.

Культура[вежны | Вежны кодировкаын]

Пожӧгын эм Культура керка, клубъяс уджалӧны Пожӧгдінын, Полльӧын, Улыс Ярашъюын да Ярашъюын. Культура керкаын эм сиктса библиотека.

Велӧдӧм[вежны | Вежны кодировкаын]

2012 воын Пожӧг сиктын эм шӧр школа, челядь сад, содтӧд тӧдӧмлун сетан республикаса шӧринлӧн Пожӧгса филиал; Ярашъюын — школа да сад, Полльӧын — челядь сад, Кекурын — «Начальнӧй школа — челядь сад», Пожӧгдінын — челядь сад.

Тöдчана йöз[вежны | Вежны кодировкаын]

Нималана йӧзлӧн список тані:[3].

Гижысьяс[вежны | Вежны кодировкаын]

Ленин орден босьтысьяс[вежны | Вежны кодировкаын]

Уджвывса Гӧрд Дӧрапас орден босьтысьяс[вежны | Вежны кодировкаын]

  • Шахова Анна Модестовна — «Пожӧг» совхозса лысьтысьысь (1973)
  • Мингалёва Елена Тимофеевна — «Пожӧг» совхозса лысьтысьысь
  • Шахова Анна Ниофитовна — «Пожӧг» совхозса водитель
  • Сенькина Анна Варфоломеевна — «Пожӧг» совхозын уджалысь (1971)
  • Дёмин Евлогий Филиппович — «Пожӧг» совхозлӧн Полльӧ юкӧнӧн веськӧдлысь (1977)
  • Третьякова Мария Алексеевна — «Пожӧг» совхозса лысьтысьысь (1973)

Коми Республикаса нимӧдана уджалысьяс[вежны | Вежны кодировкаын]

  • Мартюшева Мария Федотовна — «Пожӧг» совхозлӧн Полльӧ юкӧнын бригадир
  • Игнатов Степан Григорьевич — Вылыс Эжваса леспромхозын водитель
  • Шахова Мария Федоровна — «Пожӧг» совхозса лысьтысьысь
  • Дёмин Евлогий Филиппович — «Пожӧг» совхозлӧн Полльӧ юкӧнӧн веськӧдлысь (1972)
  • Третьякова Агния Михайловна — бригадир (1983)
  • Шебырев Ревокат Александрович — плӧтник (1983)
  • Третьяков Николай Арсентьевич — тракторист (1996)
  • Третьяков Борис Кириллович — рабочӧй (1996)
  • Сенькин Василий Иванович — «Пожӧг» СПК-са веськӧдлысь (2001), «Кулӧмысь мездӧмысь» медаль (2004)
  • Третьяков Иван Андреевич — тракторист (2004)

СССР-са Вылыс Сӧвет депутатъяс[вежны | Вежны кодировкаын]

  • Сенькин Николай Васильевич — «Дружба» колхозса веськӧдлысь (Вомынбӧж)
  • Уляшева Вера Николаевна — «Пожӧг» совхозса бригадир
  • Игнатов Степан Григорьевич — Вылыс Эжваса леспромхозын водитель

Сюмӧд, йӧг да ньӧрйысь вӧчасьысьяс[вежны | Вежны кодировкаын]

  • Лужиков Николай Дмитриевич
  • Шомысов Владимир Игоревич
  • Игнатов Евгений Алексеевич
  • Пашнина Галина Валериановна
  • Токмакова Ольга Васильевна

Мукӧд[вежны | Вежны кодировкаын]

  • Мингалёв Валерьян Михайлович — военнӧй авиациаса подполковник, техническӧй наукаясса кандидат; чужис Пожӧгдінын, оліс Москва обласьтса Люберцыын.

Тӧдчанаторъяс[вежны | Вежны кодировкаын]

Ӧтуввез[вежны | Вежны кодировкаын]

Öшмöсъяс[вежны | Вежны кодировкаын]

Ыстöдъяс[вежны | Вежны кодировкаын]

  1. Жеребцов И.Л. Где ты живешь: Населенные пункты Республики Коми. Историко-демографический справочник. ― Сыктывкар, 2000. — С. 300.
  2. В селе Пожег появилась лыжная база // «Республика» газет, 2012 во, 224 №, ӧшым тӧлысь 6 лун
  3. Пожӧг сикт овмӧдчӧминлӧн история